Дуне Міятович, ви серйозно?!
Цього тижня Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович зробила гучну заяву з приводу українського законопроекту про державну мову
Пані комісар сказала зокрема таке: «У контексті виборчої кампанії такі дискусії часто стають поляризованими і не сприяють прийняттю збалансованих рішень. Я закликаю український парламент перенести прийняття цього важливого законодавства на поствиборчий період».
На перший погляд, з пані Дунею важко не погодитися, бо ж висловлює вона начебто слушну думку. Справді, такі дискусії часто стають поляризованими, і не тільки у виборчий період — мовне питання в Україні завжди було гарячим. І було б навіть логічно таке важливе питання перенести на поствиборчий період, коли ущухнуть пристрасті і політична поляризація. Ось тільки одне непокоїть — а коли саме в Україні завершиться цей виборчий період?
Дуня Міятович прекрасно знає, що наприкінці квітня відбудеться другий тур президентських виборів, але одразу ж почнеться парламентська кампанія. Тоді, згідно з її «логікою», доведеться відкласти розгляд цього законопроекту і доручити його вже новому парламенту. Якщо вибори Верховної Ради в нас восени, то реально вона запрацює десь у лютому, або й узагалі на початку наступної весни. Але — о диво! — тоді почнеться нова виборча кампанія, бо ж у нас в наступному році будуть ще й місцеві вибори. У такому разі вже варто не зраджувати традиції і перенести розгляд питання державної мови на 2021 рік.
Зауважте, що варто робити поправку ще й на результат виборів — а що, якщо зміниться президент, і новий очільник держави вже не буде підтримувати українську мову, тому відмовиться підписувати прийнятий Закон? Або, що вірогідніше, зміниться склад Верховної Ради, туди потрапить ще більше популістів і п’ятої колони, а патріотичних сил стане менше? Що тоді? Прощавай, державна мово? Прівєтсвую, рускій язик?!
Комісар Ради Європи добре знає, для чого вона робить такі заяви, і на чий млин ллє воду. Уже не вперше в її кар’єрі трапляються заяви про Україну, що начебто слушні, але добре вписуються в стратегію російської гібридної війни. Варто, однак, взяти до уваги, що це її позиція, а не всієї Ради Європи. Подякувати за турботу і згадати просте правило — наш караван мусить іти далі.
Бо ж наочним прикладом того, наскільки жахливою є ситуація з державною мовою в Україні, є кандидат у Президенти, що наразі має найбільший рейтинг. Українською негоден був і двох слів докупи зв’язати, англійською не володіє, його рідна — російська (та ще й із репертуару «шансона»). Уявімо, як цей Президент у Раді Європи доповідатиме про російську агресію… правильно, російською мовою! Ось така сьогодні ситуація з державною мовою в Україні. Тому дякуємо за пораду, пані Дуне. Нехай щастить!
