«Ці клоуни до козака мають таке ж відношення, як свиня — до коня…»

Або кілька слів про аксельбанти на все пузо

Лідер Партії захисників Вітчизни, колись найактивніший народний депутат України Юрій Кармазін, який, пригадується, у парламенті завжди виступав з будь-якого приводу, на власній сторінці у соцмережах розмістив офіційне повідомлення. Воно нагадало мені радянські радіоновини, які починалися фразою «Телеграфное агентство Советского Союза уполномочено заявить…».

Отож — «гаряча новина дня» (мовою оригіналу). «На першій Всевеликій Раді Козацтв України було обрано одноголосно Гетьманом козацтв всієї України — Юрія Кармазіна та вручено Гетьманські атрибути: булава, шабля, печатка. На з’їзді були присутні понад 260 делегатів від козацтва з усіх областей України. Також були присутні Гетьман козацтва Болгарії Георги Христов, представники козацтва Німеччини, Словенії та Болгарії».

Як слід розуміти, Юрій Кармазін перейняв «гетьманську» естафету від Віктора Ющенка, колись першої особи України. Невже заслужений працівник прокуратури теж розраховує стати «месією»? Фото, якими ілюстровано цю «топ-новину», — з малиновими знаменами, шаблями, Біблією і рукою пана Юрія на ній, аксельбантами на мундирах «побратимів», чарками — підкреслювали помпезність події. Точніше — її бутафорність. Неприпустиму награність, яку дозволяють собі деякі наші політики, спекулюючи на святих для кожного українця речах. Дискредитуючи їх.

Якоїсь миті подумав, можливо, перші мої враження — помилкові. Але коментарі читачів не залишили сумнівів — театр, та й годі!

«Козак Журило» пише: «Я — хорунжий Українського козацтва. Не знаю, хто з мого Пластунського Куреня Херсонського Коша, крім мене і мого козака Вови Старовацького, добровільно у 2014-му пішли виконувати присягу козака. Микола Шафрановський, Михайло Запорожець допомагали воякам ремонтом авто, роблять це надалі. Ми — не „ряжені“. А ці клоуни до козака мають таке ж відношення, як свиня — до коня».

Переглядаючи світлину новоявленого гетьмана, Роман Бандура висловився лаконічніше. Але так само їдко: «Пан атаман Гріціан Таврічеський». Станіслав Дудко теж не вдавався до дипломатії: «За чиї гроші шабаш, шановні клоуни? Як вам не соромно таке чудити?». Не стримувала обурення і Лілія Михайленко: «При всій повазі до Кармазіна, чесно — огидно… Ці ряжені з аксельбантами, з булавами і орденами на всі груди і пузо, були при Кучмі,

Ющенку, Януковичу… Подяки собі писали, грамоти видавали, медалі карбували, бюджети державні освоювали, державні землі, споруди під свої громадські організації передавали… У нас — війна. Справжні козаки землю і нас боронять, життя віддають. А це — вгодовані клоуни!".

Ярмарком марнославства назвав цей «спектакль» з вибором «гетьмана всіх гетьманів» колишній колега Юрія Кармазіна по Верховній Раді, а нині бізнесмен Михайло Поживанов. Згадуючи те, як інші відставні чиновники і політики (здебільшого — екс-керівники силових органів) наплодили собі різних партій, Поживанов сумно зауважує: «Дивлячись на весь цей перелік імен та регалій, мимоволі думаєш: чи їм, бува, не пороблено?»

А й справді…