Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Книжковий форум: ложка дьогтю від гомофобів і мракобісів

Цьогорічний Форум видавців мало чим відрізнявся від попередніх — попри традиційну тисняву і штовханину,  змучені, але щасливі відвідувачі йшли додому з повними торбами дорогих книжок. Як написала у соцмережі одна моя знайома: “Знову накупила купу книжок, тепер головне — знайти час їх прочитати”.

 Форум видавців, без сумніву, давно став знаковою подією  міста, своєрідною візитівкою Львова. Він ще більше привертає увагу до міста туристів (а Львів з туристів живе) та “окультурює” самих львів’ян. Але до цієї діжки меду цього року потрапила маленька, але дуже смердюча ложка дьогтю. Маю на увазі два скандали з зірваними презентаціями книжок. Спочатку, ще напередодні Форуму, якісь праворадикали скерували організаторам листа з вимогою скасувати презентацію книжки української письменниці Лариси Денисенко “Майя та її мами”, де серед інших є історія дівчинки, яку виховує пара з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Організатори, побоюючись провокацій, від гріха подалі одну з двох презентацій цієї книжки скасували. Така поступливість організаторів, мабуть, надихнула інших радикальних активістів, які зірвали презентацію книги “Ліва Європа”. Цього разу “відповідальність на себе” взяв “Правий сектор”. Їм, бачите, не сподобалася політична спрямованість книги («Ліва Європа» - це збірка статей,  яка аналізує історію та сьогодення соціальних рухів у країнах Європейського Союзу, альтернативних до чинного неоліберального порядку). Я недаремно вжила вислів “взяли відповідальність на себе”, бо у таких діях  радикалів  проглядаються ознаки тероризму. У даному випадку вони морально тероризували і організаторів Форуму, і авторів книжок та представників видавництв.

На жаль, ці дві події пройшли малопоміченими у медійному просторі, відтак не були належним чином відрефлексовані. Можливо, організатори Форуму відмовчувалися, бо не хотіли гострими коментарями привертати до цих скандалів додаткової уваги. Мовляв, з дурнями, та ще й агресивно налаштованими, краще не сперечатися. Але така політика зазвичай не умиротворює агресивну меншість, а лише заохочує до подальших “подвигів”.

Якщо таким діячам йти на поступки, зокрема під благим приводом безпеки відміняти презентації книжки, яка ображає чиїсь почуття, чи безпорадно споглядати, як праворадикали штурмують зал, де мають презентувати ідеологічно чужу їм книжку, то завтра агресивна меншість буде диктувати толерантній більшості, які книжки їй читати, які фільми дивитися і який одяг носити. Слово “диктувати” тут ключове. Бо саме так зароджуються диктатури. Тріумф гомофобів і мракобісів, якщо їм вчасно не дати адекватної відсічі, -  перший крок до тоталітарних проявів. Зрештою, вам це нічого віддалено не нагадує, ніякої паралелі не простежуєте?

Такі  войовничі марґінали зі своїми уявленнями загальнолюдських цінностей є в кожній державі. Різниця лише в  тому, як держава дає собі з ними раду. Наразі бачимо, що наша держава воліє на них особливої уваги не звертати. Не до них. А даремно. Таких діячів треба одразу ставити на місце, показувати, хто господар у країні.  

Як писали брати Стругацькі, після сірих приходять чорні. А Україні лише своїх чорносотенців бракувало! Чим закінчується втрата монополії влади на силу та толерування агресії,  ми нещодавно бачили на західному кордоні України.

Схожі новини