Тринадцятий — Змієносець
У нічному селі, на відкритому небі, зорі ясніші. Їх наче більше, аніж над містом.
Сидимо біля вогнища, роздивляємось сузір’я. Підводимось й виходимо з кола світла - у темряву, щоб краще було видно. Ось Великий та Малий вози (або ж Велика та Мала Ведмедиці), хто ж їх не знає... А що правіше? Що лівіше?
Одна з нас наставляє на зоряне небо увімкнутий смартфон, немов намагається сфотографувати - і Космос відчиняє перед нами маленьке віконечко... Та ділянка, що потрапила в об’єктив, завмирає, зафіксована, а тоді стає помітно чіткішою. Проявляється. Бачимо шматочок неба немов у прямокутному отворі телескопа. Дотик до екрана — й світла лінія єднає зорі, окреслюючи обрис сузір’я. Ще й підписує його назву англійською мовою. Нас охоплює азарт, шарпаємо смартфон на всі боки. Змагаємось, хто перший випередить програму, хто вгадає, яке сузір’я нам цього разу вихопилося згори.
Вдень високо над небокраєм бачили двох орлів. Вони кружляли над замком Гербуртів, де згідно із давньою легендою, завжди можна побачити орлів та коршунів. Тепер там сяє... сузір’я Орла. Над хатою, де сплять, потомившись, троє непосидючих хлопчиків-братів, рідних та двоюрідних, усі за знаком зодіаку “скорпіони” - горить сузір’я Скорпіона. Над вогнищем розкинулася Діва. А над Міговською Кічерою — лисою горою із зарослими лісом схилами, де ми зустріли змію і де моєму братові найбільше щастить на гриби - намалювався нам на екрані мускулястий атлет зі змією в руці. Хто такий? Snakeholder, підказала програма. Змієлов? - перезирнулися ми. Змієносець! - сказав хтось, обізнаний в астрології.
Виявляється, Змієносець (Ophiuchus) вважається тринадцятим знаком зодіаку. Але дотепер він не входив у зодіакальне коло. Дехто з астрологів запевняє, що саме у наш час виникла потреба додати 13-й знак у коло його дванадцяти родичів. Причина? Сонце перебуває в певному сузір’ї у день народження людини, але за багато століть орбіта руху Землі змінилася, і варто на це зважати. Під “новий” знак потрапляють буцімто ті, хто народився між 30 листопада та 17 грудня. Вони і є Змієносцями.
Мене ж найбільше вразило тієї ночі поєднання двох відчуттів: ноги у прохолодній траві, вологій від роси. А очі - у безмежному сяючому просторі. І кожне сузір’я кличе: і на мене подивіться... і на мене... А потім воно усе стоїть перед очима і не дає заснути.
