Плотницького «замовили» – підготуватися Захарченку? 

Головні версії замаху на ватажка «ЛНР» – внутрішні розбірки і «фас» з Кремля.


За дві доби, які минули після вибуху у Луганську автівки керманича «ЛНР» Плотницького, «винуватця» цієї події встигли  то з лікарні виписати, то у морг спровадити. 

Після вибуху «ЛНРівські» сайти і «раша»-ЗМІ виклали подробиці «теракту, який здійснила українська диверсійна група» (саме у такій версії розтиражували інформацію). Вибухівка, мовляв, була закладена не в авто, а на стовпі, повз який  проїжджав позашляховик Плотницького. Згодом на сепаратистських сайтах виклали фото і відео з місця події. А на інтернет-форумах почали ширитися дописи, які один одного заперечували. Хтось писав, що Плотницького взагалі не було в автівці, яка злетіла у повітря. Замах буцімто інсценували. У такий спосіб Плотницький, мовляв, отримав зачіпку, щоб поквитатися з «внутрішніми ворогами», а заодно і перевірити на «вошивість» своє оточення. 

Дехто поспішив оголосити про кончину керманича «ЛНР» і навіть дату похорону на понеділок призначити. В унісон з «похоронками» з’являлася суперечлива інформація про стан Плотницького. Спершу повідомляли, що ситуація критична. Потім  голова «ради міністрів ЛНР» Сергій Козлов заявив, що стан пораненого стабільний, і життю Плотницького нічого не загрожує. Які тільки діагнози не звучали — від контузії до відірваних кінцівок та важких осколкових поранень, у тому числі і внутрішніх органів. 

Свої дані про наслідки вибуху у Луганську озвучила й українська розвідка. «Стан Плотницького важкий. Поранення не сумісні з життям», - заявив в ефірі «Громадського» заступник директора Департаменту головного управління розвідки Мін­оборони України Вадим Скібіцький. 

Увечері після вибуху «заговорив» сам Плотницький. Тільки замість відео з лікарні, яке могло б прояснити ситуа­цію, на сайті ватажка «ЛНР» з’явилося аудіозвернення. «Сьогодні, напевно, не найкращий день у моєму житті. Але хочу заспокоїти жителів: я живий і здоровий. Ті, хто сподівається змістити законну владу в ЛНР, - провокатори... Всякий, хто говорить про мою недієздатність, - зрадник і ворог ЛНР. Скоро буду на роботі», - цитата з півторихвилинного аудіозапису. Ось тільки через півгодини ролик зі сторінки зник. А потім «відключився» і сам сайт Плотницького.  

Агентство «Интерфакс», з посиланням на власні джерела, повідомило, що Плотницького виписали з лікарні, і, ймовірно, вже у понеділок він зможе повернутися до роботи. А згодом у «РИА «Новости» поширило повідомлення: Плотницький залишається у реанімації, його стан — стабільно важкий.

Тим часом примножувалися версії, хто ж його замовив. Розправа «укропів», організована українськими спецслужбами, - страшилка для «вати». Який сенс прибирати Плотницького, якщо він — не головна дійова особа, а лише маріонетка, яка виконує волю Кремля? Не стане Плотницького — поставлять іншого виконавця. 

Рука «народних месників»? Таку версію серед інших висловив колишній голова Луганської військово-цивільної адміністрації Георгій Тука. «Серед луганчан, - каже, - немало людей, які не хочуть забути про кров своїх друзів і родичів, яку пролили терористи». 

Та ймовірнішими видаються дві інші версії.  Перша: замах на Плотницького — наслідок внутрішніх «вій­нушок» за владу і ресурси.  Йдеться не лише про розбірки всередині «ЛНР», а й про конфлікти між керманичами самопроголошених банд­республік. Організувати Плотницькому путівку на той світ могли, як «свої», «ЛНРівські», так і сусід Захарченко. «Захарченко відверто конкурував з Плотницьким щодо розподілу сфер впливу і фінансових потоків, - написав у своєму Facebook Георгій Тука. -  Доходило до спроб встановлювати місцеві митниці і податки. Можливо, саме люди Захарченка вирішили прибрати «сусіда», аби на його місце просунути свою людину».    

Замах на Плотницького може бути і помстою  людей Мозгового, Дрьомова чи Бетмена — ватажків угруповань, убивства яких пов’язують з керманичем «ЛНР». «Могли передати привіт і закляті «друзі» з Міністерства державної безпеки (МДБ) «ЛНР», - припускає журналіст Денис Казанський, який багато років працював на Донбасі. Каже, протистояння Плотницького з головою «ЛНРівського» МДБ Пасічником почалося ще торік — за контроль над поставками вугілля на не­окуповану частину України. До цих розбірок прив’язують убивство помічника Плотницького Каргаєва, якого у березні застрелили у Луганську. «Замах на Плотницького — черговий епізод внутрішнього конфлікту і розподілу потоків на захоп­леній бойовиками території  Луганщини, - озвучує свою версію Денис Казанський. - Можливо, Пасічник, будучи формально другою людиною у Луганську, намагався у такий спосіб звільнити крісло «голови республіки» для себе». 

Є також підозри, що вказівку «замочити» Плотницького спустили з Кремля, для якого ватажок «ЛНР» - не лише відпрацьований матеріал, а й небезпечний свідок. Та й самодіяльність Плотницького Білокам’яній — поперек горла, наголошує політтехнолог Тарас Березовець. «За два роки Плотницький поважчав фінансово й обріс відібраним бізнесом. З таким вантажем відкрита війна йому і його оточенню стала непотрібна. Бойовики «ЛНР» почали саботувати накази російського командування, - йдеться у Facebook-пості екcперта. -  Замах на Плотницького може бути пов’язаний з планами щодо загострення воєнної ситуації на Донбасі. Плотницький  противився такому розвитку подій. І тому став на шляху. Захарченкові треба або відкрито стати на бік «партії війни», або ж буде наступним».