Від мрії не відмовляємося! Але реалії усвідомлюємо...

На популярну в багатьох українців оцінку “зрада” цілком може наразитися... екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський. "Україні варто відмовитися від своєї мрії стати членом НАТО. Так само Україні не варто зараз говорити й про досягнення мети стати повноправним членом ЄС", - цитує німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung слова Кваснєвського на заході Фонду імені Кербера у Варшаві.

До Кваснєвського можна ставитися по-різному. Але, попри неоднозначне політичне минуле, він був, є і завжди буде великим приятелем України. Тож про зраду інтересів Києва говорити не пасує... Можливо, Кваснєвський міг висловитися краще, точніше. Наприклад, міг сказати не про відмову від мрії (ось цього точно робити не варто!), а про те, що Україні нині потрібно розуміти: в осяжному майбутньому її повноправне членство в НАТО - з розряду фантастики. І справа не стільки в Україні - теперішній Альянс не дуже може дати собі раду.

Напад на одного з членів НАТО автоматично означає напад на цілий Північноатлантичний альянс. Це один із базових принципів функціонування НАТО. Водночас, за даними нещодавнього соціологічного опитування німецької Фундації Бертельсмана, аж 58 % німців упевнені: у випадку нападу Росії на Польщу німецький бундесвер втручатися у цей збройний конфлікт... не повинен. “Моя хата з краю” - позиція не лише німців. Не вважають за потрібне допомагати партнерам по НАТО, на яких нападе путінська орда, також 53 % французів і 51 % італійців. Більшість німців, кажуть соціологи, не хочуть, аби в тій же Польщі з'явилися постійні бази НАТО. І це попри те, що військові експерти попереджають: захопивши так званий Сувалкський коридор на території Польщі (одночасними ударами з Білорусі й Калінінградської області РФ), Кремль умить відріже беззахисні країни Балтії від решти країн-членів НАТО. А збройні сили Польщі, кажуть у міністерстві оборони цієї країни, у разі російського нападу не зможуть протриматися до надходження допомоги з країн-партнерів. Та й не прийде, не виключено,  така допомога. Адже більшість німців не вважають, що треба виконувати свої союзницькі зобов'язання... Такі внутрішні проблеми в НАТО, з одного боку, і агресивна риторика Кремля, з іншого (мовляв, наближення Альянсу до наших кордонів вважаємо однозначним виявом ворожості), робить тему повноправного членства України в НАТО неактуальною. (Зовсім інша справа - досягнення Києвом стандартів НАТО, але про відмову від цього українського завдання Кваснєвський і не говорив).

Не простіша нині ситуація у Євросоюзі. Після “Брексіту” “досягнення мети стати повноправним членом ЄС” стало для України ще складнішим завданням, ніж раніше. Перш ніж приймати нових членів, ЄС повинен визначитися, в якому напрямку він іде. А думки з цього приводу в різних членів ЄС - діаметрально різні. Наші сусіди, зокрема, Польща, Угорщина, Словаччина, подальшої інтеграції Євросоюзу не бажають. Говорять навіть, що уже тієї, яка є, забагато... Натомість голова Європарламенту Мартін Шульц упевнений: після “Брексіту” на базі Європейської комісії, виконавчого органу ЄС, слід створити “справжній європейський уряд”. Сумніваюся, що в тій же Варшаві цю ідею сприймуть на-ура...

Проблеми в ЄС не означають смерті європейської ідеї: свій намір вступити до ЄС щойно підтвердила Сербія. В України теж немає іншого вибору, крім європейського! Але мусимо трохи почекати - поки в ЄС зі своїми проблемами розберуться...