Грузинський «безвіз» відклали на осінь. Невже український також?
У п’ятницю, 10 червня, міністри юстиції та внутрішніх справ країн-членів ЄС обговорять скасування віз для Грузії і України (також Туреччини та Косова). Ще кілька тижнів тому здавалося, що таке обговорення буде щодо Тбілісі й Києва процедурою суто формальною, - адже політичне рішення про скасування візового режиму для грузинів і українців Європейська комісія уже прийняла. Але сьогодні, на жаль, на серці більше тривоги, ніж надії... Бо на фінішній прямій нашого безвізового “забігу” раптом виникли нові перешкоди.
«Напередодні розглядалося питання щодо... скасування візових вимог для грузинських громадян. Німеччина поки що блокує це рішення, висловлюючи занепокоєння високим рівнем організованої злочинності у Грузії, - цитує “Укрінформ” неназваного європейського дипломата. - Берлін у цьому підтримали Франція та Італія. Про безвізовий режим для Туреччини та Косова наразі говорити рано, але Україна і Грузія, як зазначено у доповідях Єврокомісії, чітко виконали усі критерії і заслуговують на скасування візових вимог. Відтак 25 країн ЄС хочуть почути від Німеччини, Франції та Італії про причини зволікання з наданням безвізового режиму для наших партнерів». “Безвіз” для Грузії депутати Європейського парламенту вже фактично відклали на його осінню сесію (про це грузинському президенту Георгію Маргвелашвілі розповів у Брюсселі євродепутат Яцек Саріуш-Вольський). І грузинські злодії у законі, які начебто після скасування візового режиму з потрійною енергією “ставитимуть” помешкання німецьких бюргерів, - це лише привід, зачіпка... Не виключено, що на осінь відкладуть і Україну. А зачіпкою може стати, наприклад, шарпанина під час “Київ Прайду”, параду за участі представників ЛГБТ-спільноти, що відбудеться 12 червня у Києві... Але справжня причина затримки “безвізу” для України й Грузії - інша.
Схоже, власті Німеччини й Франції (та примкнулої до них Італії) остаточно вирішили запровадити “безвіз” для України й Грузії лише після того, як набуде чинності механізм швидкого призупинення безвізового режиму. (А раптом, мовляв, українці й грузини, що масово рвонуть у Європу, не захочуть повертатися додому?). Це поступка Берліна й Парижа німецьким і французьким виборцям, наляканим навалою мігрантів із Близького Сходу. У ФРН зростає популярність антиіммігрантської “Альтернативи для Німеччини”, у Франції міцніє антиіммігрантський “Національний фронт”. А загальні вибори у Німеччині й Франції уже не за горами.
Зрештою, навіть якщо “безвіз” запровадять на кілька місяців пізніше, великої біди не буде. Загроза тут в іншому: українці можуть почати втрачати довіру до європейських інституцій. “Обіцяли ж, і визнали, що ми виконали усі вимоги, - міркуватимуть ображені громадяни України. - А тепер знову починаються “танці з бубнами”! Несолідно усе це, не по-європейськи”...
