Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Наші аграрії вже прорубали “вікно в Європу”

  Угода про зону вільної торгівлі з ЄС відкрила європейські ринки українським зерновим, олії, меду, яйцям, цукру, м'ясу, овочам і фруктам, «кондитерці» тощо. 

Яких тільки жахіть не пророкували Україні російські “доброзичливці” напередодні підписання Угоди про асоціацію з ЄС! Пригадую, майбутні збитки української економіки “експерт” Сергій Глазьєв рахував десятками мільярдів доларів... Особлива важка доля, пророкували у Москві, чекає на українське сільське господарство. Мовляв, воно не витримає конкуренції з аграріями з Євросоюзу (ті ж бо дотації від Брюсселя одержують, а наші - дулю з маком), і український ринок заполонять дешеві та якісні європейські харчі. Водночас наші сільгоспвиробники збанкрутують, адже не зможуть продавати свою продукцію ані в Україні, ані в Європі... Як і слід було очікувати, ці апокаліптичні прогнози «справдилися» - з точністю до навпаки.

Імпортних харчів і хотілося би на нашому ринку побільше (хай би конкурували з українськими, знижуючи ціни), - але наразі навали “буржуйських” продуктів не видно. Очевидно, її стримують знецінена гривня і невисокі наразі доходи українців... Зате продукція українських аграріїв виявилася цілком конкурентноздатною, а відтак і затребуваною у Євросоюзі. “Експорт української агропродукції у ЄС за три місяці 2016 року збільшився на 15,3%. У грошовому еквіваленті — це майже 155 млн. доларів, - розповіла Владислава Рутицька, заступник міністра аграрної політики та продовольства. - Загальна сума агроекспорту до країн ЄС - 1,2 млрд. доларів”. Сільськогосподарське зростання маємо на тлі падіння інших статей українського експорту, тож можна сказати, що першими “вікно в Європу” прорубали саме наші аграрії. Зрештою, нічого дивного немає: за прогнозами експертів, багата чорноземами Україна здатна прогодувати, крім своїх громадян, ще 600 мільйонів людей! Тож саме сільське господарство має стати локомотивом нашого економічного зростання.

Угода про зону вільної торгівлі ( це складова Угоди про асоціацію України з ЄС) відкрила європейські ринки українським зерновим, олії, меду, яйцям, цукру, м'ясу тощо. Так, наразі це в основному “сировина”, харчів із більшою доданою вартістю постачаємо менше, але і тут, розповіла пані Рутицька, є зрушення. Зокрема, є ”добра динаміка постачання продуктів переробки овочів та плодів до Німеччини, Польщі та Швеції, різкий ріст поставок "кондитерки" до Польщі та Румунії”. Поряд зі збільшенням в агроекспорті частки саме таких, “просунутих” харчів, українському урядові варто найближчим часом зосередитися ще на одному напрямкові. А саме - на збільшенні українських квот на окремі види сільськогосподарської продукції, передбачених Угодою про зону вільної торгівлі з ЄС. Тим більше, з Брюсселя вже надходили сигнали про те, що там до таких переговорів із Києвом готові.

Російські ж “експерти” залишилися зі своїми “точними” прогнозами... І без українських харчів, від яких Росія практично відмовилася. Після підписання Києвом Угоди вільної торгівлі з ЄС росіяни ввели ембарго на наші харчі - на м’ясо й м’ясопродукти, рибу, молочні продукти, овочі й фрукти, горіхи, вироби з борошна тощо. Загалом, розповів колишній аграрний міністр Олексій Павленко, російське ембарго стосувалося 46 % тодішнього українського експорту до РФ. Але наші аграрії дали собі раду! “Україна практично не відчула втрати російського ринку для аграрної сфери, - каже пан Павленко. - Більше того, торговельна війна, розпочата нашим північно-східним сусідом, стала імпульсом для відкриття 11 нових ринків та налагодження контактів із міжнародними партнерами”. Головні серед цих нових ринків - азійський і ринок Євросоюзу, що відкрився завдяки Угоді про асоціацію.

 

 

Схожі новини