Вибори в Україні... без українських партій?

Під час свого останнього візиту до Києва глави МЗС Німеччини й Франції просували ідею прийняття Україною закону про вибори на окупованих територіях Донеччини й Луганщини. За Мінськими домовленостями, такому закону мали передувати чимало кроків із боку Росії і проросійських терористів. Але тих кроків не було...

Обізнані в “українській” проблематиці європейські експерти в один голос твердять: продовжити санкції Євросоюзу проти Росії на другу половину 2016 року (чинні санкції діють до кінця липня) буде непросто.

Донедавна здавалося, що головною перешкодою на шляху продовження санкцій стане опір великого європейського бізнесу, насамперед німецького. У ФРН і справді чимало впливових підприємців, які впевнені, що запроваджені проти Росії санкції треба знімати вже. Мовляв, який там Крим і Донбас, які там Мінські домовленості, коли, торгуючи з путінською Росією, можна заробити сотні мільйонів євро... Виступаючи нещодавно в Мюнхені перед німецькими бізнесменами, прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв звернувся до них із закликом “Зніміть санкції”.

Утім, канцлер ФРН Ангела Меркель наразі тримається. Днями на прийомі Економічної ради Християнсько-демократичного союзу Меркель заявила: хоча антиросійські санкції справді б'ють по німецькому бізнесу, скасувати їх можна буде тільки після повного виконання Мінських домовленостей.

Як із Німеччиною нічого не виходить, то Кремль робить ставку на Угорщину. Прем'єр-міністр цієї країни Віктор Орбан нещодавно побував у Москві, де приязно спілкувався з президентом Путіним. І ось Орбан уже заявляє про “серйозні дебати”, які повинні, мовляв, відбутися невдовзі в Європейському Союзі. "Автоматичного продовження санкцій проти Росії не буде, - стверджує угорський прем'єр-міністр. - Яке б рішення ми не прийняли, йому має передувати спокійний і об’єктивний аналіз стану виконання Мінських домовленостей".

Здавалося б, Україні боятися нічого. Адже, по-перше, політична вага Німеччини й Угорщини в ЄС - не до порівняння. ФРН недарма називають “локомотивом Європи”... А по-друге, наслідком “об’єктивного аналізу стану виконання Мінських домовленостей" неодмінно буде висновок про те, що Москва ці домовленості не виконує! А відтак, санкції проти РФ треба продовжити.

На жаль, не все так просто. Хоч Німеччина у ЄС і важковаговик, “тиснути авторитетом” Меркель на Орбана не буде. Їй потрібні аргументи. “Ви кажете, що Росія Мінські домовленості не виконує, - може заявити Орбан, дискутуючи з Меркель. - А Україна їх виконує?”. Аби краще переконувати “орбанів” (зняти санкції з Росії мріє у ЄС не тільки прем'єр Угорщини), Меркель потрібно мати переконливі докази того, що Київ, на відміну від Москви, свою частину Мінська виконує скрупульозно. Зі змінами до Конституції лідери Німеччини й Франції від нас уже “відмахалися”. Зрозуміли, що це нереальна, деструктивна ідея... Але з'явилася нова.

Під час свого останнього візиту до Києва глави МЗС Німеччини й Франції просували ідею прийняття Україною закону про вибори на окупованих територіях Донеччини й Луганщини. Згідно з Мінськими домовленостями, прийняттю Україною такого закону мали передувати чимало кроків із боку Росії і проросійських терористів. Тих кроків не було... Невже у Парижі й Берліні про це не знають? Знають. Але водночас мріють про додаткові аргументи для “орбанів”. І продовжують “нагинати” Київ на закон про вибори. Використовуючи пункт Мінська про те, що контроль на кордоном має перейти Києву після проведення виборів на окупованих територіях...

Що робити в цій ситуації українській владі? Впиратися далі. Зрештою, на Донбасі досі не припинено вогонь (необхідна умова для проведення будь-якого голосування, хіба не так?), і бойовики вперто не дають згоди на те, щоб ці гіпотетичні вибори відбувалися за участю українських партій... У такому випадку - хіба може йтися про вибори на  українських територіях?