Передплата 2024 ВЗ

«Коли почнеться війна з Росією, перший удар буде по Берліну...»

Що німці знають про ситуацію в Україні та чому у Німеччині так багато російських симпатиків

Берлін — Львів

“70 лет. Священная война. Великая Победа”. Георгіївська стрічка, червоні зірки, люди у формі... Цей плакат — запрошення на концерт ансамблю збройних сил Росії “Александровцы” — мало не збив мене з ніг, так це було несподівано. Наткнулись ми на нього на Фрідріхштрассе, одній із центральних вулиць Берліна. Тут же на великому екрані транслюють новини телеканалу “Россия-24”. У біжучому рядку внизу екрана повідомлення про те, що Київ не має чим розрахуватись за газ...

ось такий плакат з запрошенням на концерт ансамблю збройних сил РФ красувався в центрі Берліна
ось такий плакат з запрошенням на концерт ансамблю збройних сил РФ красувався в центрі Берліна

Виявляється, у цій величезній будівлі розташований Російський дім — один із найбільших російських культурних осередків за кордоном. Тож у тому, що тут виступає “поющий батальон” російських збройних сил, - немає нічого дивного. Дивно, що німці так лояльно ставляться до того, що у їхній столиці виступає ансамбль армії, яка воює на сході України і бомбардує мирні квартали у Сирії. Утім, це для нас роль РФ у конфлікті на Донбасі очевидна. А що знають про вій­ну на сході України німці? На жаль, знають те, що вигідно РФ. Чи не найпопулярнішою є версія про те, що події на Донбасі - “розбірки” між Росією та... США. Дехто гадає, що в Україні — громадянська війна. Та велика частина німців взагалі про це не думає. Для них Україна — це країна десь на Сході (Європи?), де вибухнув Чорнобиль і звідки походять Клички. І навіть чемпіонат Європи з футболу (Євро-2012), який мав стати такою собі піар-кампанією України на континенті, не спрацював. Зате українських письменників, як не дивно, у Німеччині знають.

“Україна потрапила у німецький інформаційний простір через Юрія Андруховича, - каже головний редактор журналу “Східна Європа” Манфред Заппер. — Саме він 2004 року пояснював німецькому суспільству, що відбувається в Україні. Після Помаранчевої революції Україна знову зникла з інформаційного простору (хіба що час від часу з’являлась інформація про бійки в парламенті), аж до того моменту, поки президент Віктор Янукович відмовився підписувати Угоду про асоціацію”. Після цього “рупором” України в Німеччині був Віталій Кличко, який під час Революції гідності навіть вів власну колонку у найвпливовішому німецькому таблоїді Bild. А серед письменників у Німеччині зараз “в моді” Сергій Жадан. Інколи в німецьких медіа також з’являються матеріали Ярослава Грицака чи Миколи Рябчука.

На думку доктора Заппера, саме через відсутність України у німецькому інформаційному просторі там так багато “русляндс-ферштеєрів”, тобто тих, хто “розуміє Росію”. Утім, тих, хто на боці українців, останнім часом побільшало.

“Проблема в тому, що німецьке суспільство досі відчуває провину за Другу світову війну. І Москва спекулює на цьому. Скажімо, часто говорять про 27 мільйонів загиблих росіян. Хоча насправді серед загиблих були не лише росіяни, а люди різних національностей. Але значною мірою через те, що РФ присвоїла собі статус переможців над фашизмом, німці не беруться критикувати Росію. І саме тому інформація про боротьбу з фашистами в Україні знаходить тут розуміння , — каже Манфред Заппер. — Ще один поширений аргумент — Майдан організували і профінансували США. Мовляв, Вікторія Нуланд заплатила учасникам Майдану п’ять мільярдів доларів... До речі, колись ці самі аргументи використовували проти руху “Солідарність” у Польщі. Їх теж намагались подати як фашистів та звинувачували у тому, що фінансують їх Штати і Ватикан”.

При цьому німецьким журналістам, які намагаються об’єктивно висвітлити ситуацію в Україні, несолодко. Кожен матеріал, висвітлений не з позиції “тих, що розуміють Росію”, викликає шквал обурених коментарів - як від “тролів”, так і від цілком реальних людей. Як зізналась Клаудіа фон Зальцен з видання Tagesspiegel, проплачені армії “тролів” — цілком нове для них явище. Віднедавна у їхній редакції є спеціальний відділ, який модерує коментарі на сайті та на їхніх сторінках у соц­мережах. “Сьогодні я попередила модераторів: тримайтесь, я закінчила статтю про МН-17, отож буде багато роботи. І так щоразу, коли пишу про події довкола України. Дуже багато телефонують — доводиться по 15 хвилин переконувати. Недавно реальний читач телефонував мені і казав, що не можна йти проти Росії. Бо щойно почнеться війна, перший удар буде по Берліну...”, — розповіла Клаудіа. На цьому тлі не дивно, що канцлер Німеччини Анґела Меркель займає досить обережну позицію щодо війни на сході України. Канцлер залежить від свого електорату, а він, на жаль, не проукраїн­ський...

 

Схожі новини