Уряд закликає нас до «терпіння і розуміння»

12 березня другий уряд Яценюка звітував за підсумками перших 100 днів діяльності. Прем’єр-міністр заявив, що під його керівництвом уряд «взяв на себе політичну відповідальність за стан справ у країні і пішов на ті кроки, які не робилися понад 20 років».


«Чудово усвідомлюю, як складно громадянам та всій країні. Російська військова агресія, неймовірні втрати економіки б’ють по кишені кожного українця. Ми проводимо складні реформи, які отримують об’єктивно не найкраще сприйняття на сьогоднішньому етапі», — констатував Арсеній Яценюк і попросив в українців «терпіння і розуміння».

Українці готові терпіти і розуміти, зрештою, у них наразі немає вибору. Вони свідомо обрали цю владу (а партія Яценюка була лідером парламентських перегонів) і тепер несуть свою частину відповідальності за те, що нині робиться в країні. Але влада також повинна розуміти, що кредит довіри не безмежний. Тим паче, не слід зловживати народним терпінням і розумінням та прикриватися військовою агресією. Цією риторикою ще можна певний час завуальовувати свої помилки і прорахунки (назвемо це так), але довго на імітації реформ, на піарі та саморекламі уряд “камікадзе” не протримається. Час не словами, а діями демонструвати позитивні зрушення. А для цього треба нарешті звернути увагу на бізнес, який трактують виключно як дійну корову. Щоб корова давала молоко, її треба годувати і тримати у нормальних умовах. Інакше вона здохне.

Уряд пішов найпростішим шляхом — затягувати паски. Суть його реформ — з одного боку, економія на людях: урізання пенсій, пільг тощо, з іншого — збільшення тарифів, цін та податків. При цьому жодних реальних кроків для полегшення бізнесу, який власне наповнює бюджет, тобто дає молоко, немає. Навпаки, бізнесу стало жити важче. Економічна криза, олімпійські стрибки на валютному ринку, зниження купівельної спроможності та рівня життя громадян, додаткові податки (на нерухомість, на купівлю валюти тощо) змушують підприємців скорочувати людей, зменшувати зарплати, економити на всьому. Нині підприємець думає лише про одне — як вижити. Готовий працювати на рівні собівартості, а часом і в збиток, лишень щоб “протриматись “на плаву”, зберегти те, що будувалося роками. Влада діє за принципом Козьми Прудкова: порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. Уряд не запропонував жодного механізму допомоги бізнесу, не простягнув йому жодної соломинки. Навпаки, щоразу створює додаткові перепони, зокрема і бюрократичні. Наприклад, відтепер фірма, яка купує валюту для придбання матеріалів на виробництво, змушена щоразу брати в податковій інспекції довідку, що не має заборгованості перед бюджетом. Довідка діє 10 днів, потім треба замовляти нову. Цей папірець податкова має право готувати п’ять (!) робочих днів. Абсурд! За цей час може багато води витекти. Навіщо це запровадили? Щоб працівники податкової не сумували і мали додаткову роботу? Чи щоб імпортнозалежні підприємства, які і так “влетіли” через курс валюти, мито на купівлю валюти, проблемність її придбати (банк купує її лише на четвертий день), для повного щастя мають “вибивати” безглузду довідку. Ось вам приклад “полегшення” для бізнесу! Вже мовчу про те, що не видно жодних суттєвих змін у питанні боротьби з корупцією, а кадрова політика викликає багато запитань...

Уряд мастить собі голову, як наповнити бюджет, “нагодувати” пенсіонерів, при цьому забуває золоте правило бізнесу — “гроші роблять гроші”. Якщо бізнес, який підживлює економіку, не буде розвиватися, бюджет нікому буде наповнювати. У голодної корови закінчиться молоко. Вихід з цього тупика єдиний — припинити дурити підприємців імітацією реформ, як, наприклад, із недолугою спробою легалізувати зарплати через начебто зниження єдиного соціального внеску, а створити чесні умови, коли б реформи працювали на розвиток економіки, а не її занепад.