Без поразок перемог не буває...

Схоже, з терміналів аеропорту українським бійцям довелося піти. Наші Герої воювали з напівживою технікою, без належного зв’язку, без оптики... І все-таки — навіщо було тримати людей 240 діб у цьому розваленому аеропорту? Легше було зруйнувати злітну смугу і піти звідти. Цінності в тій споруді вже не було... Не хочу вдаватися у розбір польотів. Не маю на це права, оскільки не володію всією інформацією, а поповнювати ряди прихильників «ВСЬОПРОПАЛО» не хочу. Але питань до Генштабу у мене не меншає. Напевно, все-таки треба розібратися з деякими нашими генералами. Якщо вже в країні не можемо знайти потрібного кандидата на посаду начальника Генштабу, то може запросити когось з—за кордону?

Коли пишу ці рядки, бачу перед очима відеозвернення кіборгів до народу України. В цьому ролику вони запевнили нас, що ніхто нічого здавати не збирається, що вони до кінця стоятимуть на своїх позиціях. І вони дотримали свого слова…Хлопці, дякую вам за це !Вам вдалося зробити те, чого не зміг зробити жоден політик чи міністерство, — ви врятували наші душі! Ви довели всьому світу, що ту кляту орду орків можна перемогти, і показали своїм прикладом, як це робити.

На жаль, війна — це не тільки блискучі перемоги, а й болючі відступи і поразки... Але за кожним відступом і поразкою неодмінно буде перемога! Маємо чітко усвідомити, що перемога — це насамперед внесок кожного з нас. Українці! Не маємо права розкисати. Сльози нам не допоможуть. Святкуючи День Соборності України, маємо нарешті взятися до важкої роботи — піднімати країну. Ніхто, крім нас, цього не зробить. Забудьте на хвилину про свої права — і згадайте про обов’язки.

Наші діди боронили нашу землю і передали її нам. Те саме маємо робити тепер і ми. Кожен на своєму місці повинен готувати нашу перемогу. Хто чим може — хто зброєю, хто грошима, речами, харчами, плетінням маскувальних сіток, в’язанням шкарпеток і рукавичок.

Усі разом до Перемоги — і все для Перемоги!