Без поразок перемог не буває...

Останні дні далися всій Україні дуже важко. Точилися страшні бої за Донецький аеропорт. Подумки всі ми молили Бога за наших воїнів та пили заспокійливе, слухаючи вечірні випуски новин. А інформація в них була суперечливою. Одні казали, що ДАП уже здали бойовикам. Інші вперто заявляли протилежне...

Схоже, з терміналів аеропорту українським бійцям довелося піти. Наші Герої воювали з напівживою технікою, без належного зв’язку, без оптики... І все-таки — навіщо було тримати людей 240 діб у цьому розваленому аеропорту? Легше було зруйнувати злітну смугу і піти звідти. Цінності в тій споруді вже не було... Не хочу вдаватися у розбір польотів. Не маю на це права, оскільки не володію всією інформацією, а поповнювати ряди прихильників «ВСЬОПРОПАЛО» не хочу. Але питань до Генштабу у мене не меншає. Напевно, все-таки треба розібратися з деякими нашими генералами. Якщо вже в країні не можемо знайти потрібного кандидата на посаду начальника Генштабу, то може запросити когось з—за кордону?

Коли пишу ці рядки, бачу перед очима відеозвернення кіборгів до народу України. В цьому ролику вони запевнили нас, що ніхто нічого здавати не збирається, що вони до кінця стоятимуть на своїх позиціях. І вони дотримали свого слова…Хлопці, дякую вам за це !Вам вдалося зробити те, чого не зміг зробити жоден політик чи міністерство, — ви врятували наші душі! Ви довели всьому світу, що ту кляту орду орків можна перемогти, і показали своїм прикладом, як це робити.

На жаль, війна — це не тільки блискучі перемоги, а й болючі відступи і поразки... Але за кожним відступом і поразкою неодмінно буде перемога! Маємо чітко усвідомити, що перемога — це насамперед внесок кожного з нас. Українці! Не маємо права розкисати. Сльози нам не допоможуть. Святкуючи День Соборності України, маємо нарешті взятися до важкої роботи — піднімати країну. Ніхто, крім нас, цього не зробить. Забудьте на хвилину про свої права — і згадайте про обов’язки.

Наші діди боронили нашу землю і передали її нам. Те саме маємо робити тепер і ми. Кожен на своєму місці повинен готувати нашу перемогу. Хто чим може — хто зброєю, хто грошима, речами, харчами, плетінням маскувальних сіток, в’язанням шкарпеток і рукавичок.

Усі разом до Перемоги — і все для Перемоги!