New York Times: “Озброюйте Україну — або здавайтеся”


Росія і Україна — воюють. Щонайменше 2200 осіб уже загинули у цій війні. Ще тисячі можуть померти. Захід (США, ЄС і НАТО) не мають хороших варіантів вирішення цього конфлікту, але вони не можуть сидіти, склавши руки. Путін залишив нам один із двох поганих виборів: або ми будемо озброювати Україну, або змусимо Київ здатися, і нехай Путін на свій смак відрізує будь-який шматок цієї країни і створює там зону «замороженого конфлікту».
Це важкий вибір, але Путін не раціональний правитель. Раціональний лідер давно би похитнувся перед ціною західних санкцій. Російська економіка важко потерпає від того, що її відрізали від західних кредитів, від відтоку капіталу, зростання інфляції і початку рецесії. Це невдовзі боляче вдарить по популярності Путіна у Росії. Але наразі ніщо не стримало його від підступних задумів.
Україна не може перемогти в цій війні. Путін дав зрозуміти, що російська армія знищить українські збройні сили, якщо вони спробують звільнити Донецьк і Луганськ. Слабка армія України не може розгромити сильні війська російського нафтового гіганта.
Захід має бути чесним із Україною. Ми кажемо, що ця країна — один із нас, що одного прекрасного дня вона стане членом ЄС і НАТО. Київ хоче цього, але водночас Захід не дає Україні засобів для боротьби у цій війні.
Україну руйнують. Її економіка падає каменем додолу. Її армія не витримує російського наступу. Українці шукають притулок у романтичному націоналізмі та готуються до партизанської війни. Втрати ростуть — продовження війни коштуватиме тисяч життів. А ліберальні мрії революції потонуть тоді в люті та істерії війни.
Ще кілька місяців без суттєвої допомоги Заходу, і Україна втратить бойове ядро своєї армії, а замість захоплення Заходом почуватиметься зрадженою. Тоді проєвропейські ліберальні сили в Україні стануть непопулярними. Крайні праві екстремісти пройдуть в парламент на трунах солдатів, яких будуть привозити з фронту. Україна стане зоною, розореною війною, — європейською Сирією чи жахливо збільшеною Боснією.
Не маємо права цього допустити. Якщо вважаємо, що Україна одного дня стане членом ЄС і НАТО, маємо бути готові озброїти її. Маємо визнати, що згода на необмежене збільшення ЄС та розширення НАТО означала в перспективі війну проти Росії. І зараз означає реальну війну. Після досвіду найгарячіших моментів Холодної війни маємо навчитися давати собі справу з наслідками підтримки демократії в Східній Європі.
Ця логіка вимагає, аби ми послали західних військових радників до Києва, дали українцям повну підтримку даними розвідки та супутників. Маємо вантажити їм гармати, танки, безпілотні літаки і медичні аптечки тоннами. Маємо навіть бути готові розгорнути війська НАТО в Україні, якщо російські танки виїдуть з Криму. Багато-хто боїться, що вони спробують пробити сухопутний коридор з Криму до Росії.
Звісно, цей шлях передбачає величезні ризики. Росія кине всю свою міць в Україну. Американські та британські спецназівці мають захищати аеропорти Києва та Одеси. Російські війська навіть можуть оточити їх — відлуння війни в Косові 1999 року.
Якщо ми не готові прийняти ці ризики, то маємо змусити українців відмовитися від їхньої смертельної ілюзії. Це було би чесно з нашого боку, — аби росіяни даремно не вбивали українських призовників.
Єдиний спосіб домогтися цього для Заходу — змусити Україну здатися. Україна повністю залежить від МВФ, який дає їй гроші. Маємо сказати Києву, щоб визнав, що Росія перетворила Східну Україну на ще одну Південну Осетію, — або в іншому випадку не дамо українцям більше грошей. Можемо їх втішати, що бути другою Грузією, — не найгірший в світі варіант.
Таким чином зможемо врятувати тисячі життів, — але це буде нищівною поразкою для Заходу. Росія тоді відновить імперію — новий старий СРСР під егідою Кремля. Захід таким чином визнає, що Росія має право напасти чи анексувати будь-яку територію колишнього СРСР, якщо їй цього заманеться...
Росія тоді переможе в протистоянні світовому порядку, нав'язаному Заходом після краху СРСР, — хоч Росія і програла Холодну війну. Це означатиме руйнування американського геополітичного стримування. Вороги США, від Китаю до Ірану, тоді будуть розглядати це як запрошення створювати власні сфери впливу серед уламків колишніх імперій.
Росія не зупиниться на досягнутому. Путін хоче підірвати НАТО. А запах слабкості спокусить його піти далі. Це стане питанням часу, коли Москва за допомогою росіян у країнах Балтії та Польщі створить нові конфлікти і діятиме так, наче НАТО не існує...
У цій ситуації не існує простих рішень. Але ми не маємо права дозволяти, аби гинули тисячі українців, поки ми вагаємося. Ми маємо бути чесними з ними і сказати їм, якщо ми не готові битися в новій Холодній війні проти Росії за їхню незалежність. Але, якщо ми змусимо Україну здатися, аби врятувати життя її громадян, бо не даємо українцям жодної підмоги, — то тоді маємо визнати, що це також капітуляція для НАТО, Європи, ліберальної демократії та американського глобального лідерства. Вибір за нами.