«Нараяма» для депутатів
Є такий старенький японський фільм «Легенда про Нараяму». У ньому описується древній японський звичай: людей, яким виповнилось 70, відводили в гори помирати, щоб могли вижити молоді, яким бракувало харчів.
Колись була шокована такою жорстокою традицією... А тепер починаю розуміти японців. Мусимо влаштувати таку «Нараяму» нашим політикам, інакше не дадуть нам вижити.
Нині хіба лінивий не говорить про люстрацію. Але, окрім люстрації, маємо запровадити ще й вікові обмеження для кандидатів у депутати, президенти, мери... Про які реформи можна мріяти, якщо середній вік народного депутата 50 з хвостиком? З 450 депутатів ВРУ 85 віком понад шістдесят років, і лише 25 депутатів, яким ще не виповнилось 35. Усі ми любимо і поважаємо своїх бабусь-дідусів. Так, у них неоціненний життєвий досвід. Так, вони інколи можуть дати цінну пораду... Але чи хтось хотів би, аби вони нами керували? А саме такі бабусі-дідусі, зі своїми маразмами і склерозами, сидять у Верховній Раді і приймають закони, за якими їм не так уже й довго залишилось жити. Звичайно, для них СРСР був найкращим періодом життя — хоча б тому, що були молоді і, може, навіть красиві, радикуліт не мучив, тиск не стрибав. Нас вони сприймають як неуків та ідіотів. Про що їм говорити з людьми, які не читали праць Леніна, не можуть відразу назвати день народження Сталіна і не чули «Белой акации гроздья душистые»?..
Якось мала «щастя» бути на одному засіданні на тему енергетики, де головував народний депутат Євген Мармазов. Дідусь 1938 року народження, як моя бабуся. Це покоління людей, яким уже не поясниш, що, аби в будинку було тепло, треба зачинити вікно, а не підкрутити опалення. Але моя бабуся, слава Богу, — звичайна пенсіонерка. А він — член Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу. Про яку енергоефективність і альтернативну енергетику з ним можна говорити? Суцільний «даешь стране угля».
Кажуть, до 50 років людина живе майбутнім, між 50 та 60 живе теперішнім, а після 60-ти — минулим. То, може, варто, аби авторами реформ були люди майбутнього, допомагали втілити в життя люди теперішнього, а люди минулого спостерігали б за усім цим вдома перед телевізором. Шановні, ви ж маєте хороші депутатські пенсії. Сидіть вдома, пишіть мемуари, читайте лекції, займайтесь якоюсь дослідницькою роботою (хто ще може), але не заважайте нам будувати країну, в якій нам жити.
