Україно, вперед!

У Києві українські вболівальники шикувалися біля кас “Олімпійського”, в надії придбати квитки на стадіон, із 5-ї години ранку. У Парижі французькі фанати також займали чергу до кас “Стад де Франс” із вечора. Аби взяти квитки на хороші місця, стоя­ли цілу ніч... Ажіотаж цей цілком зрозумілий. По-перше, поєдинки 15 і 19 листопада — вирішальні. Збірні України і Франції вирішать, хто з них зіграє улітку 2014 року на чемпіонаті світу в Бразилії. А по-друге, і українські, і французькі вболівальники впевнені, що їхнім улюбленцям до снаги здобути в цьому двоматчевому протистоянні перемогу. Шанси більш-менш рівні, тож футбол очікується дуже цікавий.

Ажіотаж серед українських уболівальників підігрівається ще й тим, що у п’ятницю “синьо-жовтим” протистоятиме справжня топ-команда. Французькі футболісти грають у найсильніших європейських чемпіонатах. Причому більшість — на провідних ролях у найбагатших клубах Старого світу. Таких, як “Манчестер Сіті”, “Манчестер Юнайтед”, “Арсенал”, “Ліверпуль”, ПСЖ, “Ювентус”, “Реал” та ін. За мюнхенську “Баварію” виступає головна зірка збірної Франції — Франк Рібері. Екс-одноклубник нашого Анатолія Тимощука минулого сезону виграв із “Баварією” чемпіонат Німеччини і Лігу чемпіонів. УЄФА визнала Рібері найкращим футболістом Європи сезону-2012-2013. Саме француз зі шрамом на обличчі (наслідок автокатастрофи в дитинстві) є, на думку експертів, головним претендентом на “Золотий м’яч ФІФА” — нагороду найкращому футболісту світу.

Звідки ж тоді оптимізм українських уболівальників, якщо наші гратимуть із такими монстрами? По-перше, у нас також є зірки! За Євгеном Коноплянкою з “Дніпра” і Андрієм Ярмоленком із “Динамо” стежать зараз скаути провідних європейських клубів (приїдуть футбольні купці і на матч Україна-Франція). Євген і Андрій підійшли до матчу з “півниками” у прекрасній формі, тож стримати їх захисникам “триколірних” буде непросто. По-друге, “синьо-жовті” у своїй відбірній групі створили футбольне диво. Спочатку “згоріли”, не вигравши у слабенької Молдови і програвши середняку Чорногорії. Зате потім, як той птах Фенікс, відродилися “з попелу”. Могли навіть перше місце у групі зайняти, якби дотиснули Англію у Києві... Збірну “підняв” її головний тренер — Михайло Фоменко. Українські вболівальники вірять: цей досвідчений фахівець знає, як обіграти самовпевнених французів.

Сильний суперник для менталітету українських футболістів — якраз те, що треба. Ми вже грали у стикових матчах зі “слабкими”, як ми вважали, словенцями і греками... І програвали — через розслаб­леність, недооцінку суперника. Натомість французька “збірна світу” мобілізує наших футболістів на всі сто! Українцям нічого втрачати — пан або пропав. Якщо наші за гідної гри програють, ніхто їх не критикуватиме. “Це ж Франція...”. А от якщо французи не поїдуть на Мундіаль, програвши “якійсь” Україні, — для Франції це буде національна ганьба! Підопічних Дідьє Дешама вдома просто з лайном змішають...