На французів без нападників?

Якби перший матч плей-оф проти Франції “синьо-жовті” грали у Парижі, Михайлу Фоменку було б легше. Вибір нашим головним тренером відверто захисної тактики (із надією на контратаки) був би поза сумнівом.


Мовляв, на берегах Сени нам аби відбитися, а вирішувати завдання будемо на берегах Дніпра... Однак перший стиковий матч Україна і Франція зіграють у Києві. Відтак обрати тактику на перший поєдинок Фоменкові складніше. З одного боку, українцям треба йти вперед і забивати. Але з іншого, у домашньому матчі варто зберегти свої ворота сухими. Гол, забитий у гостях, у матчах плей-оф важить удвічі більше... То, може, вдома теж треба грати від захисту?

Мудрий Михайло Іванович, імовірно, обере в Києві саме оборонну тактику. По-перше, як би важливо не було на “Олімпійському” забити, все-таки не пропустити — важливіше. По-друге, французи, як не крути, переважають наших у класі. Якщо “синьо-жовті” побіжать в атаку, забувши про тили, гості неодмінно цим скористаються... А по-третє, у складі збірної України нині просто немає таких форвардів, які були б ефективними у матчі проти цієї збірної Франції.

Перед Францією Фоменко викликав трьох форвардів — Селезньова, Зозулю і Девіча. Усі троє — бійці, ніг та інших частин тіла не шкодуватимуть. Але чи цього вистачить? Зозуля у матчах проти Англії, яку за класом можна порівняти з Францією, губився. Старався, але не дуже виходило... “Таранний” Селезньов замінив Зозулю в Києві аж на 90-й хвилині, а Девіч у вересневому матчі проти Англії не грав... На “Олімпійському”, припускаю, Фоменко випустить максимум одного нападника. Не виключено також варіант, що “синьо-жовті” взагалі зіграють без номінальних форвардів. Така собі “Барселона”.

Брак класних нападників є проблемою не лише українського футболу. Забивні форварди на кшталт Андрія Шевченка — рідкість, тому й цінуються на футбольному ринку так високо. Нападників, які здатні самотужки вирішити долю поєдинку (як це зробив Шева у матчі зі Швецією на Євро-2012), у Європі можна нині на пальцях перерахувати. Англієць Руні, швед Ібрагімовіч, португалець Роналду. На жаль, до таких нападників належить і француз Рібері...

Головна атакувальна міць збірної України — не форварди, а півзахисники Коноплянка і Ярмоленко. Обидва “вінгери” зараз у прекрасній формі, регулярно забивають у чемпіонаті та єврокубках. Недарма саме цих хлопців побоюється головний тренер збірної Франції Дідьє Дешам. Інша справа, що зіграти тільки на атаку французи Коноплянці та Ярмоленку не дадуть. Доведеться відпрацьовувати у захисті. Але під час швидких контратак Євген і Андрій матимуть змогу продемонструвати увесь свій потенціал... Головне — не пропустити 15 листопада на “Олімпійському”! Тоді 19-го на “Стад де Франс” буде набагато легше.