А де прапори з Лобановським і Козинкевичем? ФІФА була б не проти

Застосовані ФІФА щодо України санкції надто жорсткі, вони не відповідають “злочинам”, скоєним на “Арені Львів”.

Так, фаєри на стадіоні були (попри чисельні попередження диктора), — але за це достатньо було покарати штрафом. Решта порушень, зафіксованих у рапорті представника ФАРЕ (організації-партнера ФІФА), на серйозні санкції також не тягнуть. Наявність на стадіоні “дискримінаційного символу” — плаката із зображенням шеврону дивізії “Галичина”, один (!) уболівальник у футболці з “гітлерівським” номером 88 (хто би про це без ФАРЕ знав?). Плакат із написом Good Night Left Side, який, виявляється, дискримінує чи то ліві сили взагалі, чи то лівацькі фанатські угруповання... І нарешті, невеличка групка ідіотів відтворила характерні для мавп рухи і звуки — після того, як гол у ворота Сан-Марино забив етнічний бразилець Едмар... Усе це тягне максимум на умовну дискваліфікацію “Арени Львів”. Але ФІФА вирішила інакше: реальна дискваліфікація “Арени” на п’ять років і матч 11 жовтня у Харкові проти Польщі без глядачів.

Погоджуюсь із міським головою Львова Андрієм Садовим: імовірно, на “Арені Львів” сталася провокація. Ну не випадково ж камера представника ФАРЕ виловила на трибуні саме тих дебілів, що “мавпували” Едмара... Провокаторів начебто шукають. Можу підказати, де їхній слід. Можливо, не саме тих покидьків, що влаштували “мавпи-шоу” на “Арені”, але їхніх ідейних натхненників — це точно. На недільному матчі “Карпати” — “Таврія” у фанатському секторі були плакати, за допомогою яких “уболівальники” висловили невдоволення виступами за збірну України натуралізованих гравців — Едмара і Девіча. Організатор цієї провокації начебто підказав ФАРЕ і ФІФА: “мавпи-шоу” на “Арені Львів” було не випадковим, у Львові та в Україні справді є “расизм”... Раніше я у фанатському секторі плакатів проти Едмара чи Девіча не бачив. Збіг, випадковість? Не вірю. От знайти би того, хто підказав малолітнім недоумкам із фанатського сектору вивісити на матчі “Карпат” банери проти Едмара й Девіча, — і вийшли б, можливо, на організаторів провокації на “Арені Львів”...

Що ж до шеврону дивізії “Галичина”, то це, як не крути, символ із очевидним політичним забарвленням, — а ФІФА виступає різко проти того, аби тягнути на стадіони політику. (Чому з-посеред інших символів, присутніх на “Арені”, “дискримінаційним” у ФІФА вважають саме шеврон “Галичини”? Мабуть, тому, що у її повній назві присутня абревіатура СС). І тут із ФІФА треба погодитися — політика на футбольних стадіонах справді не потрібна.

Ну от уявіть, якби ФІФА діяла по-іншому. Припустимо, матч Україна-Польща. Наші фанати піднімають прапор із портретом “великого друга Речі Посполитої Богдана Хмельницького”. Поляки відповідають прапором із зображенням “великого друга українського народу” Яреми Вишневецького... Та це буде не футбол, а справжня війна!

А портрети на футболі повинні бути. Тільки не політиків чи “діячів”, а людей футболу — великих гравців і тренерів. Коли грає наша збірна, хіба не прикрасили б фанатський сектор прапори з портретами Лобановського, Блохіна, Шевченка? А за “Карпати” хіба не варто вболівати з портретами Кульчицького, Лихачова, Данилюка, Броварського, Козинкевича, Юрчишина? Зрештою, місця на прапорах гідний весь “кришталевий” склад “зелено-білих”, що завоював 1969 року Кубок СРСР... І ФІФА не проти.