Перша Пречиста жито засіває

Успіння Пресвятої Богородиці не вважають сумним святом

28 серпня християни святкують останнє у річному колі великих свят — Успіння Пресвятої Богородиці.

Згідно з церковними переказами, 28 серпня апостоли полишили місця своєї проповіді і зібрались в Єрусалимі, щоб попрощатись з Пресвятою Богородицею та здійснити погребіння її пречистого тіла. Перебуваючи навколо її ложа, вони були засліплені яскравим світлом, в якому явився сам Христос в оточенні ангелів та архангелів. У цей момент чиста душа Діви Марії без страждання, ніби уві сні, відійшла до Господа. Іконографічна традиція свята розповідає, що Богородиця віддала свою чисту душу в руки свого Сина і Господа Ісуса Христа, а в цей час з небес лунали звуки ангельських хорів. Божа Матір просила не сумувати, а радіти з приводу її Успіння, тому що перед лицем сина обіцяла не залишати світ і після смерті. Тому свято Успіння не вважають сумним празником. Піст закінчується у переддень, а 28 серпня — радісний день.

У народі свято Успіння Пресвятої Богородиці ще називають першою Пречистою.

Протягом осіннього періоду є три Пречистi — 28 серпня, 21 вересня і 14 жовтня. Про них у народi кажуть: «Перша Пречиста жито засiває, друга — дощем поливає, а третя — снігом покриває». Пiсля першої Пречистої дiвчата в селах вже не мають важкої роботи. Приповiдка каже: «Прийшла перша Пречиста — стає дiвка речиста» — багато говорить, бо немає вже роботи. Пiсля Успiння Пресвятої Богородицi настає весiльна пора.

За народними прикметами, якщо на першу Пречисту гарна погода — вся осінь буде гарна.

В Україні о цій порі розпочинається збір врожаю в садах. На деревах залишаються лише «зимові» сорти яблук та груш. Після Першої Пречистої також розпочиналася заготівля калини. Як відомо, калина здавна символізує Україну, є її своєрідною національною емблемою.

У день Першої Пречистої селяни приносили в церкву на літургію колосся нового врожаю, щоб Успіння-матінка благословила їхній труд та зберегла врожай від пожежі та дощу.