Чи можливий «волинський компроміс»?

Спеціальна депутатська підкомісія намагається з чотирьох проектів ухвали, запропонованих різними фракціями Сейму, випрацювати один — компромісний. Справа йде важко... “Після шести годин роботи підкомісії мали надію, що компромісу досягнемо. Тепер, на жаль, надія вже менша”, — розповіла “Газеті виборчій” голова комісії Сейму з питань культури, депутат від правлячої “Громадянської платформи” Івона Шлєджинська-Катарашинська.

Компромісний проект ухвали, пише польська “Газета виборча”, називає трагічні події на Волині 70 років тому “етнічною чисткою з ознаками геноциду”. Водночас проект вшановує пам’ять тих українців, які тоді своїх волинських сусідів-поляків захищали. Остаточно узгодити проект ухвали не вдалося через позицію депутатів від опозиційної партії “Право і Справедливість” та коаліційної Селянської партії. Вони вважають, треба зробити 11 липня “Днем пам’яті мучеництва кресів” (тому що того дня 1943 року “УПА і українські селяни вимордували 99 польських сіл”). На думку Шлєджинської-Катарашинської, “визначення “креси” є неточним”. Депутатам від ПіС опонувала також заступник голови МЗС Польщі Катажина Наленч-Пелчиньска: “Поляки на кресах потерпали не лише від українців, але також від радянських і німецьких окупантів”. Мовляв, встановлення “Дня мучеництва” саме 11 липня українців образить... У відповідь депутат від ПіС Ельжбєта Крук закинула віце-міністру, що та надто дбає про вразливість українців...

“Пісовці” також хочуть внести до проекту ухвали визначення “злочин геноциду, скоєний проти поляків”. Представник польського Інституту національної пам’яті Кшиштоф Персак не погоджується: “У випадку геноциду необхідний так званий задокументований намір здійснити такий злочин. Дуже важко довести, що такий безпосередній намір був”. Проти застосування у проекті ухвали надто жорстких визначень виступив і секретар Ради пам’яті війн і мучеництва Анджей К. Кунерт: “Ми стараємося вшанувати наші жертви на терені іншої суверенної держави. Досі існувала делікатна рівновага.., що в тих справах ми та українці не будемо одне одного провокувати”. Утім, “пісовців” не переконали, і вони зареєстрували свої пропозиції щодо 11 липня як “Дня пам’яті мучеництва кресів” і “геноциду”...

Безперечно, ці суперечки мають і політичний характер. Як і всюди у світі, політичні партії у Польщі борються за прихильність електорату. Виборці “Громадянської платформи” — люди більш молоді, більш ліберальні, відкриті майбутньому. Якщо у проекті “волинської” ухвали Сейму буде сказано не “геноцид”, а “ознаки геноциду”, виборці “Платформи” галасу не здійматимуть... Натомість виборці консервативної партії “Право і Справедливість” (як і “селян”) — значною мірою жителі сіл і невеликих містечок південно-східної Польщі (тобто західної частини історичної Галичини). Це люди більш поважного віку, багатьом із яких історичні рани досі видаються свіжими, відкритими...

Тож чи буде у Польщі “волинський компроміс”? Екс-президент сусідньої держави Олександр Кваснєвський надії на це не втрачає. “Вірю, що ухвала Сейму буде виваженою, — заявив Кваснєвський “Виборчій”. — Водночас, вона не тікатиме від фактів. Були жертви, і їм належиться пам’ять і шана. Але важливо, аби в цій ухвалі був акцент на майбутньому, яке треба будувати на базі польсько-українського поєднання... Є великі шанси на те, що Україна восени підпише Угоду про асоціацію з ЄС. Це буде також великим успіхом Польщі, подією, порівняльною в історичному сенсі з українським референдумом про незалежність 1991 року”.