Передплата 2024 «Добрий господар»

Який він «мутний», той Митний союз...

Цього ТИЖНЯ в Астані відбулося засідання Вищої Євразійської економічної ради за участі президентів Білорусі, Казахстану та Росії.

Президент України Віктор Янукович брав участь у цій зустрічі як спостерігач за формулою «3+1». Президенти трьох країн, які входять до Митного союзу та Єдиного економічного простору, мали ухвалити у першому читанні проект перетворення свого об’єднання у Євразійський економічний союз з 2015 року. Господар Кремля і “перша скрипка” у Митному союзі Володимир Путін сподівається, що до цього часу йому таки вдасться “за вуха” затягти до цього союзу незговірливу Україну. Свого часу ще Михайло Горбачов казав: “Ми не уявляємо оновленого Союзу без України”...

Ще з часів президентства Леоніда Кучми Україна правдами і неправдами намагається відкараскатися від путінської ідеї-фікс створити на уламках Радянського Союзу щось на кшталт колишньої наддержави. Митний союз — це не більш ніж спроба через економічні важелі хоч в якийсь спосіб реанімувати Радянський Союз, де, зрозуміло, Росія має у всьому домінувати. Колишньої наддержави, звичайно, не вийшло, вийшла жалюгідна подоба. Митний союз у теперішньому форматі трьох створює якесь карикатурне враження. Без України це квазіоб’єднання виглядає надто штучним і недолугим. Як колись сказав один зацікавлений в Україні чиновник: «Митний союз — це машина на трьох колесах, а щоб вона могла їхати, не вистачає четвертого».

Та чи здатна ця машина взагалі кудись рухатися? Останнім часом Митний союз зазнає критики з лав своїх же учасників. Президент Білорусі Олександр Лукашенко критикує Митний союз за несправедливі умови доступу до його енергетичного і промислового ринку. Мінськ дуже побоюється повної втрати свого суверенітету. Білорусь пішла до Митного союзу не від доброго життя, а в складний для себе економічний період, коли переживала глибоку фінансову кризу. Росія обіцяла величезні преференції для Білорусі. І спочатку Білорусь їх отримала, але потім зрозуміла, що потрапила у пастку. Білоруський політолог Алесь Логвінец каже, що перспективи участі Білорусі в МС не такі райдужні, як уявляло білоруське керівництво. «Період 2011—2012 років був першим етапом інтеграції, який приніс багато користі нашій країні. Тепер настає етап, коли Росія буде отримувати свою користь за те, що вона давала Білорусі в цей час». «Наше перебування у Митному союзі — це прив’язка до російського ринку, це залежність від протекціоністських заходів Москви (незважаючи на вступ останньої до СОТ), яка часто суперечить інтересам Білорусі, що особливо помітно на прикладі високих мит на європейські автомобілі», — каже Логвінец.

Інший білоруський експерт, Олексій Король, вважає, що Білорусь перейшла точку неповернення у нав’язаній їй Путіним євразійській інтеграції. «У Москви є багато можливостей, щоб утвердити свою гегемонію у Євразійському союзі, принаймні над Білоруссю, аби тримати Лукашенка за васала. Це ще не діє так, щоб у Москві натиснули кнопку — і Лукашенко виконав, це ще не Радянський Союз, але вже близько до того», — каже Олексій Король.

Схоже, Казахстан теж шкодує, що погодився “зметикувати на трьох”, і тепер кусає лікті. В уряді Казахстану не задоволені відсутністю позитивних результатів у міжгалузевій кооперації та в енергетиці. Після того, як Казахстан приєднався до Митного союзу, подорожчали основні споживчі товари, а обіцяні Москвою спільні проекти у транспортній та енергетичній галузях залишились на папері. “До створення Митного союзу Казахстан мав певні ціни на споживчі товари — зараз ціни виросли. Населення запитує: а навіщо нам Митний союз, якщо ціни на товари зростають? На місці ми нічого не можемо вирішити, тому що всі відповідальні органи розташовані у Москві», — заявив прем’єр—міністр Казахстану Кайрат Келімбетов. А казахська опозиція ініціює проведення референдуму з питання виходу Казахстану із Митного союзу. Опозиціонери вважають, що Митний союз більше схожий на спробу реставрувати СРСР, аніж на вигідний економічний проект.

Недаремно українські дотепники називають Митний союз — “мутним”. Адже ніхто в Україні до кінця не розуміє, яку вигоду матимемо від входження у сумнівне, штучно створене об’єднання. Чого у цьому союзі більше — економіки чи політики? Хоча на це питання свого часу відповідь дав сам Володимир Путін. За його словами, вступати до Митного союзу чи ні — це питання політичне. Білорусь і Казахстан, які, очевидно, сподівалися насамперед на економічні дивіденди, це зрозуміли занадто пізно. Чи здатна Україна вчитися на чужих помилках?..