«Кішки та цуценята не могут покупати себе кишчачих магазинов…»

Минулого ТИЖНЯ у Верховній Раді вкотре заявили про себе хронічні україноненависники.


Представники більшості, стаючи за трибуну найвищого державного органу, попри вимоги Конституції, навідріз відмовлялися виступати державною мовою. Ще й дражнили опозицію, яка на цьому наполягала, розпускали кулаки. Секретар освітньо-наукового Комітету комуніст Олександр Зубчевський подав у суд за те, що йому не дозволяють спілкуватися у стінах парламенту на «общепонятном». Через це також відмовляється підписувати протоколи Комітету, гальмуючи прийняття важливих освітянських рішень. Іноземною виступали керівники обох провладних фракцій — Олександр Єфремов і Петро Симоненко. Вершиною цинізму був виступ у п’ятницю міністра соціальної політики Наталії Королевської. Від того, що на своєму гидотному суржику «несла» у зал ця екзальтована пані, в’янули вуха навіть у представників команди Януковича. Чого варта лише оця її фраза — «Кішки та цуценята не могут покупати себе кишчачих магазинов»…

Спроби депутатів від опозиції змусити представників більшості і членів уряду поважати державну мову наш-товхувалися на войовничий спротив. Спікер «регіоналів» Володимир Олійник договорився до того, що «тиск у мовному питанні є фашизмом».

А ось у сусідній Росії прагнення влади навчити російської мови усіх «неговорящих» ніхто фашизмом не називає. Іноземця, який приїхав сюди жити-працювати, але не знає «великого, могучего», чекає депортація. Уряд Дмитра Медведєва ввів для «гастарбайтерів» обов’язковий екзамен з російської (за його здачу треба заплатити 3 тис. рублів). Заробітчанин повинен знати щонайменше 800 російських слів, інакше — «валіза, вокзал, Душанбе-Баку-Ашгабат-Київ». Через два роки для кожного мігранта стане обов’язковим іспит з історії Росії та її законодавства. Так «білокам’яна» захищає себе — і нікому, на відміну від черкащанина Олійника (одного з перших в українській політісторії зрадників-«тушок», члена сумнозвісної «канівської четвірки»), не спаде на думку називати це «фашизмом».

Або візьмімо нашого західного сусіда — Польщу. Голова тамтешньої федерації футболу, колись легендарний форвард Збіґнєв Бонек заявив: тим гравцям, які не знають польської мови, не місце у національній збірній. «Хто не розмовляє польською — той не є поляком, не відчуває зв’язку з Польщею!» — категорично сказав уславлений футболіст. Свого часу Бонек встиг пограти в італійських клубах «Ювентус», «Рома». Найперше, що він зробив, перетнувши кордон країни, яка давала йому місце праці і дах над головою, — засів за посібник з італійської…

Чого ж не спроможуться вивчити державну мову наші політичні горе-заробітчани, які в Україні давно живуть і наживаються з неї?

«Регіонали» вдаються до відвертих спекуляцій, кажучи, що виступають у парламенті мовою своїх виборців. Уявіть, що таке заявив би у російській Держдумі голова її Комітету у справах національностей Гаджимет Сафаралієв, посланець Дагестану, або інший представник російських регіонів — і один за одним почали виступати у головному законодавчому органі Росії дагестанською, татарською, башкирською, адигейською. Їх поставили б на місце, звинуватили б у неповазі до російської держави та її законів. На цьому їхня кар’єра завершилася б.

Згадайте, як одного разу у Верховній Раді Криму спробував виступати рідною мовою кримський татарин Рефат Чубаров — такий ґвалт «регіонали» з комуністами здійняли… До слова, Рефат Абдурахманович показав себе справжнім патріотом України, державником. Коли був народним депутатом, під куполом парламенту виступав вишуканою українською. Та й інтерв’ю дає такою соковитою державною мовою, що аж гордість проймає. Знання державної української нітрохи не заважає йому спілкуватися зі своїми виборцями рідною мовою…

Російські, молдовські, вірменські, якутські, грузинські корені не завадили вивчити державну українську мову першому міністру оборони Костянтину Морозову, екс-прем’єрам Юлії Тимошенко, Анатолію Кінаху, Юрію Єханурову, народному депутату Давиду Жванії, голові партії «УДАР» Віталію Кличку. А от теперішній керівник Кабміну Микола Азаров опанувати державну українську мову вважає непідйомним завданням. Не видно у його лексиці жодного «пакращення». Як і в його політиці...

Українська опозиція наполегливо домагається належного захисту державної мови. У парламенті зареєстровано радикальний законопроект від «свободівців», який передбачає за витіснення української мови з інформаційного простору, звуження сфери її функціонування в Україні від 3 до 7 років позбавлення волі. Можна не сумніватися, якою наїжаченою буде реакція на цей документ у панів Чечетова, Олійника, Симоненка, Колесніченка та іже з ними. Але варто усім цим українофобам нагадати приклад наших сусідів, у яких ігнорування державної мови рівнозначне зазіханню на національну безпеку…