У Римі вистачає «хліба і видовищ»

Травневі свята дали старт туристичному сезону. Саме в цей період народ задається питанням: куди податися, щоб добре відпочити і водночас поєднати це з ознайомленням з новими країнами. Дороги моїх травневих свят вели до Риму — столиці Італії. Місто-музей, місто-історія просто неба. Рим манить туристів з усього світу, до нього хочуть повертатися, там хочуть жити. Кожен хоче побачити столицю Італії з висоти Капітолійського пагорба, помилуватися колонами та руїнами храмів Римського форуму. Кореспондент “ВЗ” побувала у Римі, щоб відчути справжню атмосферу “серця” Італії.

До Риму наша туристична група приїхала автобусом. Зупинилися на кінцевій “червоній” гілці метро. Далі — поїздка громадським транспортом, оскільки не всі туристичні автобуси мають право заїжджати у старовинне місто. Для цього потрібно мати спеціальний дозвіл, який не кожному по кишені... Заходимо у метро, купуємо проїзний квиток на всі види транспорту (діє добу). Раніше проїзд коштував чотири євро, тепер — аж шість! Щоб придбати квиток у спеціальних автоматах, довелося трохи попітніти: євробанкноти потрібно встановлювати правильно. А ось з оплатою євроцентами проблем не було. Дехто з українських туристів був не у захваті від дорожнечі за проїзд, але бажання побачити Рим було у рази більшим, ніж витрачені шість євро. Таксі у Римі коштує один євро за кілометр, плюс три євро за виклик.

До зупинки метро “Колізей” їхали більш як півгодини. Пасажирів у метро стільки, що ніде яблуку впасти. І ось ми біля візитної картки Риму — Колізею. Колись він був місцем масових видовищ — боїв гладіаторів, спортивних змагань. Це найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, символ імператорської могутності. Там вміщалося 60 тисяч глядачів. Для порівняння, сучасні євростадіони в Україні розраховані приблизно на таку саму кількість відвідувачів. Будівля Колізею сіра, напівзруйнована, всередині поросла деревами, травою. Туристи наввипередки фотографувалися біля нього. Поблизу амфітеатру не бракує сувенірних яток, де продають фігурки у вигляді Колізею — 20 євро. Біля колосальної будівлі (Колізей в перекладі з італійської означає “колосальний”) чимало бричок. Саме з цієї точки розпочинається наша екскурсія по Риму.

Усі екскурсії проводять лише в навушниках (прокат — 2 євро). Туристи можуть слухати інформацію на відстані 30 метрів від екскурсовода, відходити від групи, фотографувати архітектуру. У Римі екскурсоводам заборонено говорити у мікрофон, бо зайвий шум шкодить історичним пам’яткам. Влада Риму видала наказ: усі екскурсії — лише у навушниках.

Екскурсовод Ольга розповіла, що під час зведення амфітеатру (подвійний театр — так називають Колізей), бюджет міста вичерпався. Тоді вперше у світі запровадили податок на користування громадськими туалетами. З цього часу прижився вислів “Гроші не пахнуть”. Будівлю облицювали білим мармуром, зверху Колізею — укриття. Це захищало глядачів від дощу та пекучого сонця. “У Колізеї влаштовували жорстокі вбивства людей, християн кидали з трибун на смерть, — зазначає екскурсовод. — Вранці — кінні перегони, після обіду — бої гладіаторів. У ролі гладіаторів були раби та воїни. Для цього вони проходили вишкіл у спеціальній школі. Раби-гладіатори мали шанси отримати свободу. Бої були популярними. Глядачі сходилися на них, як на сучасний футбол чи бокс”.

Саме з римськими аренами пов’язаний відомий вислів “Хліба і видовищ”. Землетрус знищив праву частину Колізею. Його не відбудували досі, зберігають автентичність. Сьогодні амфітеатр реставрують, щоб повністю не розвалився, біля будівлі — риштування. Рим — місто у Європі, звідки почало поширюватися християнство. На знак прийняття християнства звели спеціальну арку. Християни приходили до Колізею, щоб вшанувати пам’ять вбитих. Біля амфітеатру — древня римська дорога з бруківки (дорожньому покриттю дві тисячі років), яку теж вважають своєрідною пам’яткою архітектури Риму. Римляни будували міцні дороги, вантажі по них перевозили тільки вночі.

Виходимо на центральну вулицю Риму — Імператорський форум. На будинках — чотири карти з історією Риму. Залишки колон, підвалів давніх храмів та арен — як експонати в музеї просто неба. Особливість римських будівель у тому, що до палаців примикають церкви.

На першому поверсі історичних будинків зазвичай працюють магазини, ресторани. Оренда приміщень — не кожному підприємцеві по кишені (в середньому 1300 євро за 25-30 квадратних метрів). Та для торгівлі в пам’ятках потрібна спеціальна ліцензія, її доволі складно отримати.

Економічна криза вдарила по усіх сферах Риму. Найбільше постраждали підприємці, більшість з яких змушена була перенести свій бізнес за кордон, бо там дешевша робоча сила. Найбільше в Римі заробляють юристи, нотаріуси, стоматологи — 4-5 тисяч євро за місяць. Студенти зі всього світу приїжджають сюди, щоб здобути вищу освіту. В середньому навчання у приватних університетах коштує 3-5 тисяч євро за рік, у державних — 1,5 тисячі євро. Найпопулярніші факультети — юридичний та стоматологічний.

Біля старовинних храмів, зокрема Пантеону усіх Богів, заробляють легіонери в обладунках. Фотографія з ними коштує 1-5 євро. Одягають туристкам корони, прикладають до шиї шаблі. Ще одна туристична атракція — відвідання фонтана (неподалік площі Венеції) з велетенськими скульптурами давньоримських богів, щоб кинути монети. Пані Ольга зазначає, що туристи кидають три монети, загадують три бажання: щоб ще раз повернутися в Рим, закохатися і одружитися. Щоб бажання здійснилися, потрібно кидати правою рукою через ліве плече. Комунальники збирають монети раз на рік і скеровують на благодійність. Залазити у фонтан заборонено, штраф — 500 євро. У Римі можна пити з усіх водограїв, вода чиста.

Після годинних екскурсій — треба перекусити. Обід у піцеріях обходиться у 15-20 євро. Порція пасти — 10 євро, лазаньї — 6-7 євро, піца — 9 євро, морозиво — 3-5 євро, тірамісу — 5 євро.

P. S. Редакція дякує за організацію поїздки туристичному оператору Rich-tour. www. rich-tour.com, [email protected].

Фото: автора