«12-річна дитина здатна провести серцево-легеневу реанімацію…»

Як діяти, якщо людина на вулиці раптово знепритомніла? Або вдома хтось з рідних схопився за серце і зомлів. Чи дитина у школі травмувалася… Якщо знаєте, як надавати домедичну допомогу до приїзду медиків, можете врятувати людині життя!

У Львівському ліцеї з поси­леною військово-фізичною під­готовкою ім. Героїв Крут мені розповіли, що у Польщі та Лит­ві домедичній підготовці у на­вчальних закладах приділяється серйозна увага. У Каунасі (Лит­ва) вихованець кадетського лі­цею у громадському автобусі до приїзду медиків надав допомо­гу пасажиру, в якого стався рап­товий напад. І врятував люди­ні життя.

У польських колег всі ліце­їсти випускного класу, кажуть викладачі «крутян», не тільки спроможні надати необхідну до­помогу, а й можуть бути інструк­торами для молодших школя­рів. А у більшості міст США учні не отримають документа про освіту, доки не складуть іспиту з базової допомоги.

— Випускники військових лі­цеїв у Польщі й Литві справді можуть урятувати людині жит­тя, — каже вихователь Ліцею ім. Героїв Крут, полковник за­пасу Василь Новаковець. — До навчання ліцеїстів залуча­ють професіоналів із медичною освітою. У них серйозна матері­альна база. Навіть медичні де­фібрилятори є - для надання екстреної допомоги у випадку раптового важкого порушення ритму серця. Є усі необхідні ма­некени, з допомогою яких мож­на навчитися робити серцево-легеневу реанімацію.

В Європі та США від раптової зупинки серця щороку помира­ють близько 700 тисяч осіб. Лі­каря чи фельдшера поруч може не бути. Тому потрібно мати елементарні знання з домедич­ної підготовки. Якщо людина отруїлася чадним газом, напри­клад, її потрібно негайно вивес­ти на свіже повітря. Або людина дістала тепловий удар. Потріб­но одразу розщепнути їй комі­рець на сорочці. Ці прості алго­ритми рятують життя.

Наші ліцеїсти, які перебува­ли у Польщі, пройшли відпо­відні курси. А зараз у Ліцеї іме­ні Героїв Крут таке навчання для усіх вихованців проводять ін­структори Львівського медич­ного фахового коледжу після­дипломної освіти.

Але таке навчання — крапля у морі. Навчатися на курсах з до­медичної підготовки мають не лише учні старших класів за­гальноосвітньої школи, а й бать­ки, вчителі. Аби у дорослому віці люди не лікували опіки… смета­ною. Вартість таких «домедич­них курсів» — близько 1500 грн. (Деякі школи пропонують вчи­телям волонтерські лекції з до­медичної підготовки. — Авт.). Звісно, викладати там мають лише професіонали. Усе облад­нання для навчання також не де­шеве. Наприклад, вартість ма­некена для серцево-легеневої реанімації - 4−5 тисяч грн (його можна використовувати близь­ко 50 тисяч разів). Є тренуваль­ні манекени дорожчі, з електро­нікою. Для навчання потрібні також укомплектовані аптечки, турнікети — для зупинки крово­течі тощо. Без практики медич­ні знання «мертві». Тому до цієї ініціативи має долучатися дер­жава.

— У 10−11-х класах домедич­ну підготовку викладають під час уроків «Захист України». Це 1,5−2 години на тиждень, у військово-спортивних закладах — 5 годин на тиждень, — розповіла началь­ниця відділу дошкільної, за­гальної середньої освіти де­партаменту освіти й науки Львівської ОВА Ірина Сислюк. — Цей курс називається «Осно­ви медичних знань», його вивча­ють дівчата. Під час уроків про­водяться й практичні заняття. Як треба діяти у випадках пору­шення дихання, зупинки серця, опіків, обмороження, допомо­ги потопельникам, як правильно транспортувати постраждалого тощо. Цього року додали матеріали щодо мінної небезпеки.

— Аби навчання з домедич­ної підготовки у навчальних закладах було продуктив­ним, на це потрібно більше часу і спеціальне обладнан­ня…

— Є наказ Міністерства осві­ти і науки України (№ 1357 від 13.12.2021 р.), у якому перелі­чено засоби навчання та облад­нання для навчальних кабіне­тів з предмета «Захист України». Кабінети мають бути оснаще­ні комп’ютерним та мультиме­дійним обладнанням. Для за­собів навчання передбачено лазерний стрілецький трена­жер, тренувальні манекени (зо­крема для тампонування ран), тренажер для проведення сер­цево-легеневої та мозкової ре­анімації, тренажер зовнішнього автоматичного дефібрилятора, аптечки, перев’язувальні па­кети, медичні рукавички тощо. (Кошторису у цьому наказі не­має. В управлінні освіти ЛОВА кажуть, що не складають кошто­рисів. Де освітні заклади мають на все це обладнання взяти ко­шти? — Авт.). Навчальні заклади можуть запрошувати на уроки з основ медичних знань медиків. У багатьох школах цей курс веде вчитель біології, який знає осо­бливості будови людини.

— Чи доцільно, аби доме­дична підготовка проводила­ся у навчальних закладах як окремий урок? Адже такі на­вички актуальні і у час війни, і у мирному житті…

— У наших освітніх закладах є медичні працівники. Вони до­лучаються, звичайно, до цього процесу. Можливо, це питання потребує ширшого обговорен­ня. (Одна мама мені розпові­дала, що медсестри у школі по­стійно немає. Є інформація, що на їхні зарплати бракує ко­штів, медичних працівників у на­вчальних закладах скорочують. А її донька, коли спускається під час тривог у сховище, від стре­су непритомніє. У школі не зна­ють, що робити… Домовилися з директором, що дитину будуть відпускати додому. — Авт.).

— Цього року ми отримали майже все домедичне облад­нання, зокрема навчальні мане­кени, аптечки, — розповіла ди­ректорка Сокальської школи № 4 Наталія Драган. — Кошти надійшли з міського та держав­ного бюджету — близько 500 ти­сяч грн. У школу приїжджали во­лонтери, які показували дітям, як надавати першу домедичну допомогу. Ми навіть проводили такі заняття для учнів та вчите­лів у сховищах — під час повітря­них тривог".

— Я пройшла курси з доме­дичної підготовки та захопила­ся цим предметом, — каже ви­кладачка історії та «Захисту України. Основи медичних знань» Сокальської школи № 4 Зоряна Шевчук. — Дітям на уроках цікаво, але найбільше люблять практику, щоб самим можна було спробувати, напри­клад, зупинити кровотечу (зо­крема, використовуючи підручні матеріали). Або провести сер­цево-легеневу реанімацію.

Звісно, ми були би не про­ти, якби у навчальний заклад приходили лікарі і давали дітям більше професійної інформації. Від кваліфікаційних курсів з до­медичної підготовки я би теж не відмовилась, бо такі знання по­трібно весь час поновлювати.

— Домедична допомога є не­обхідним елементом навчання школярів. Саме тому вона і вхо­дить у навчальні плани, — зазна­чив старший брат Львівської медичної підстанції № 1 стан­ції екстреної медичної допо­моги, інструктор Європей­ської ради реанімації Віктор Гончарук. — За дослідженнями Європейської ради реанімації, дитина з 12 років здатна провес­ти серцево-легеневу реаніма­цію, а також зупинити кровоте­чу. Такі навчання систематично проводить Європейська рада реанімації. Я неодноразово сти­кався з випадками, коли діти надавали домедичну допомо­гу дорослим, які травмувалися. Це були випадки зупинки кри­тичних кровотеч. Траплялися випадки, коли діти під час гри травмувалися і були вимуше­ні надавати медичну допомогу одне одному.

Старший бойовий медик Ірина Клейменова упевнена:

— Якби у всіх навчаль­них закладах був окремий та обов’язковий предмет з доме­дичної підготовки, значно кра­щою була би ситуація і у війську. Щоб навчити усіх військових на­давати домедичну допомогу за стандартами НАТО, знадобиться років з десять! А якби люди мали базові знання зі школи, ліцею, коледжу чи ВНЗ, їм було б значно легше опанувати тактичну меди­цину. І людей, які виживають піс­ля поранення, було би більше. Звісно, матеріальна база з до­медичної підготовки не дешева — це і навчальні турнікети, банда­жі. Але маємо говорити в першу чергу про ціну людського життя!

Більшість людей поки не по­бачать, до чого призводять не­знання основ домедичної під­готовки, не зрозуміють суті та пріоритетності цього напряму. Люди помирають не тільки на ві­йні, а й у цивільному житті, на­приклад, у ДТП. У тилу евакуація людини до медичного закла­ду відбувається швидше, ніж на фронті, але якщо домедичну до­помогу не надати вчасно, кри­тичне поранення призведе до смерті людини.

Директор Львівського ме­дичного фахового коледжу післядипломної освіти Леся Вовк каже: «До нас приїжджа­ють навчатися медичні працівни­ки зі всієї України. Є необхідність навчати людей домедичної до­помоги: серцево-легеневої реа­німації, відновлення прохідності дихальних шляхів, зупинки кро­вотеч тощо. Ми підготували трьох інструкторів Європейської ради реанімації (вони є нашими штат­ними викладачами). Ще до війни я звернулася до директора де­партаменту освіти і науки ЛОВА Олега Паски. Запропонувала проводити заняття з домедичної підготовки у начальних закладах. Вартість таких занять 1600 грн за вісім годин (сертифікат чинний два роки). До нас навіть лікарі приходять на такі курси. З кожної школи двоє-троє викладачів спо­кійно можуть прийти на такі за­няття. Ми формуємо групу з 24-ох осіб (кожен інструктор бере на заняття по вісім осіб). Але по­говорили і розійшлися, жодного результату не було…

Коли почалася війна, ми по­чали проводити навчання з до­медичної підготовки для ци­вільного населення. Така практика існує у всьому світі! До кінця липня працювали без ви­хідних. Провели понад 250 тре­нінгів і навчили понад 10 тисяч цивільних. Ці тренінги тривали по дві години. Це не повноцін­не навчання, але людина почи­нає розуміти, як має дбати про власну безпеку, перш ніж нада­вати домедичну допомогу".