Литвин пролетів як фанера над Парижем...
Київський університет не захотів, щоб одіозний політик був ректором
І з третього заходу колектив Київського національного університету ім. Шевченка не зміг обрати нового ректора. Ці вибори відзначилися гучним фіаско колишнього спікера Верховної Ради Володимира Литвина.
Донедавна знаменитий навчальний заклад тимчасово, у статусі «в.о», протягом аж шести років очолював Леонід Губерський. У двох попередніх конкурсах на цю посаду переможця виявити не вдалося. За регламентом, ректором може стати той кандидат, який під час внутріуніверситетських виборів набере половину голосів +1. На попередніх змаганнях претенденти найбільше дотягували до 45%…
Цього разу у боротьбу включилися шестеро науковців, а серед них — професор, доктор історії Литвин. Цього 64-річного вченого українці більше знають як главу Адміністрації президента Кучми, керівника парламенту, колишнього лідера провладної фракції «За ЄДУ», лідера Аграрної партії. Литвин доволі прохолодно сприймає євроатлантичну інтеграцію України, всіляко ратував за зближення з Росією. Його прізвище фігурувало у «справі Гонгадзе». А найбільше йому дорікають за те, що, будучи у часи Януковича головою Верховної Ради, посприяв ратифікації сумнозвісних Харківських угод, які продовжили перебування Чорноморського флоту Росії у Криму. Цей пакт, по суті, дозволив Кремлю мілітаризувати український півострів. У 2014 році це призвело до вторгнення Росії в Україну, анексії Криму, а згодом — до окупації частини Донбасу. А ще ексспікер голосував за «диктаторські» закони. Саме тому Литвина в Україні називають токсичним політиком.
Маловтішне реноме позначилося і на науковій кар’єрі політика (вона теж була не бездоганною — Литвина звинувачували у плагіаті). У ході виборів, які відбулися минулої середи, суперники фактично нокаутували ексспікера. Із 4126 виборців його підтримали лише 126. А це менше чотирьох відсотків…
Фаворитами перегонів були проректори КНУ Володимир Бугров та Олександр Рожко, які набрали відповідно 44% і 15%. Переможця виявить наступна «дуель» між ними.
А Володимир Литвин вважає, що його поразку спричинив тиск влади, негатив у пресі. Ексспікер звинувачує зокрема секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексія Данілова, який вкрай жорстко пройшовся по цьому кандидату. На одній із пресконференцій Данілов риторично запитав у Литвина: якими очима, у разі обрання ректором, той дивитиметься на студентів…
Не виключено, що Литвин спробує захищатися у суді від «неправомірного» пресингу. Але його чекають значно більші неприємності. СБУ вивчає підписання і ратифікації Харківських угод. У розробку взяли і 236 нардепів, які легітимізували цю політичну оборудку Януковича і Кремля. Серед тих, хто її підтримав, був Литвин. Доведеться за це відповідати.
Коментар для «ВЗ»
Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії
Чи закінчиться на цьому політична кар’єра Литвина? Не факт. У політиці є таке правило: ніколи не кажи «ніколи». Не виключаю, що Литвин може «виплисти» на виборах в якомусь мажоритарному окрузі. А його спроба висунутися в університеті свідчить про те, що ексспікер розраховує на старі номенклатурні зв’язки, які склалися за час його політичної кар’єри. По-людськи порадив би Литвину не робити із себе посміховиська. Принаймні задуматися над фактами плагіатів, до яких він вдався, і не включати книжки із цими «запозиченнями» у списки наукових праць…
