Чий сон охороняють «Національні дружини»?

«Нас багато. Ми не боїмося застосувати Силу, аби встановити на вулицях Український Порядок!». Це гасло, під яким «Національні дружини» голосно заявили про себе на всю Україну, одних обнадіяло, в інших викликало страх. Але байдужим навряд чи когось залишило. Поки одні уявляли, як кремезні хлопці в одностроях наводитимуть лад там, де бездіє сила закону (вирішуватимуть «людські» проблеми, підвісивши на краватках зажраних депутатів, прокурорів, чиновників), в інших перед очима стояли мандражні картинки — як ці ж хлопці гамселять на вулиці перехожого, від якого на патріотичне привітання не почули правильної відповіді. Чи допомагають «віджати» бізнес, на який поклав око черговий впливовий та грошовитих замовник. Треті обмірковували, чи благими справами (допомогою в охороні порядку, боротьбі з незаконним гральним бізнесом, наркоманією, браконьєрством) не встелений шлях до задоволення шкурних політично-фінансових інтересів тих, хто на вершині «піраміди». Перебирали прізвища нардепа і колишнього командира полку «Азов» Андрія Білецького («Національні дружини», по суті, є відгалуженням очолюваної Білецьким партії «Національний корпус») та очільника МВС Арсена Авакова, якого називають «негласним куратором» Білецького. Чи ті, бува, не зазіхнули на приватну армію в особі «нацдружинників», керуючись алькапонівською «мудрістю»: «Добрим словом і пістолетом можна домогтися більшого, ніж самим лише добрим словом»?.. Намагаючись знайти відповіді на запитання про сутність і призначення «Нацдружин», «ВЗ» зібрав різні думки з цього приводу.

Андрій ЗОЛОТАРЬОВ, політолог: «Якщо у першому акті п'єси на сцені з'являється рушниця, у другому вона обов'язково вистрілить»

- У нас некеровані елементи йдуть або до тюрми, або до могили. Згадайте слова Сашка Білого (був координатором «Правого сектору» у Західній Україні, загинув від куль під час затримання 24 березня 2014 року. - «ВЗ»), який незадовго до смерті казав: «Для всіх нас заготовлені долари і кулі. Кого не куплять, того вб'ють». Не дуже вірю у самостійність пана Білецького. Без політичного даху нічого не було б. Технологія з «Нацдружинами» дозволяє демонструвати наявність вуличного, силового ресурсу. А це те, що міцно прописалося в українській політиці, крім телевізійної кнопки та валізи з грошима. І цьому сприяє, зокрема, радикалізація суспільства. Думаю, на наступних виборах це буде досить важливим елементом — хлопці, здатні до прямої дії. Саме таку технологію демонструє пан Білецький. Думаю, за його спиною стоїть Аваков. На камери міністр говорить правильні речі про необхідність дотримуватися монополії держави на застосування сили — посада зобов'язує. Але ж зрозуміло, звідки взявся той же Білецький. Ще у нульові роки у Харкові діяли два потужних радикальних угруповання — лівий «Оплот» і правий «Патріот України». Одним опікувався Кернес, іншим - Аваков. Такі зв'язки не рвуться і нікуди не зникають. У 2014 році саме Аваков допоміг Білецькому увійти до великої політики.

Хлопці в одностроях, які фізично загартовані, ідеологічно індоктриновані, мають досвід поводження зі зброєю - в історії усе це вже було. І погано скінчилося. Якщо у першому акті п'єси на сцені з'являється рушниця, у другому вона обов'язково вистрілить.

- Але не обов'язково за сценарієм. Ні Білецький, ні тим паче Аваков (якщо вірити у версію про його причетність до діяльності «Нацкорпусу» і дотичних до партії структур), очевидно, не мають гарантій, що у певний момент ситуація не вийде з-під їхнього контролю?

- Такий поворот не виключений. Контролювати людей на вулиці у певний момент стає неможливо. В умовах конфліктних, революційних ситуацій.

- Чи можуть «Нацдружини» повторити долю «Правого сектора»? У тому сенсі, що поки ідейні дружинники допомагатимуть із правопорядком, ділки у таких же одностроях не гребуватимуть «тітушкозаробітками», світитимуться у кривавих розбірках, як це було із «правосеками» у Мукачеві?

- Є люди з певними ідейними поглядами, готові до дій. А є ті, хто отримує політичний профіль від цього бренду. Так було і з «Правим сектором». У певний момент його «батьки-утримувачі» вирішили: погралися - і годі. Згадайте, як на місцевих виборах 2015 року «Правий сектор» пустили на добрива для «УКРОПу». Організація розкололася: є «Правий сектор», «Державна ініціатива Яроша», але політично вони обнулилися. Щодо «Нацкорпусу», то виглядає, що він почав відпрацьовувати стратегію на парламентські вибори 2019 року. Чи можливий альянс? Сенс в об'єднанні зусиль є, зважаючи на те, що 7-10 відсотків виборців готові підтримати такий союз. Але від слів про об'єднання до діла не доходить. Спрацьовує одвічна проблема: де два українці, там три гетьмани.

Володимир ЧЕМЕРИС, правозахисник: «Україна проходить тест на щеплення від неонацизму»

- Як українські, так і міжнародні правозахисні організації відзначають небезпечну тенденцію — ріст ультраправого насильства в Україні. Це і напади на людей, які мають іншу точку зору чи навіть вдягаються не так, як комусь подобається (згадайте недавній випадок у Києві, де побили британського громадянина лише за те, що мав епатажний вигляд). Бачимо напади на суди, органи місцевого самоврядування, як це було у Черкасах («переконливим аргументом» для ухвалення депутатами міськради цьогорічного бюджету стала присутність у залі чоловіків в одностроях, серед яких були і «нацдружинники». - «ВЗ»). Усе це відбувається за бездіяльності або відвертого потурання поліції. Замість того, щоб вирішувати цю проблему, влада вирішила легалізувати ультраправі формування, які можуть використовувати, зокрема, для недопущення загрозливий для неї акцій громадянського і соціального протесту.

Організація «Національні дружини» зареєстрована як громадська. У Законі «Про об'єднання громадян» немає такої форми діяльності ГО, як патрулювання вулиць. Для цього потрібна інша реєстрація, відповідно до Закону «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (за цим Законом, громадське формування повинне погодити свою діяльність, зокрема, статут, з органом місцевого самоврядування та поліцією. - «ВЗ»). Без цього законних підстав для заявленої діяльності «нацдружинників» немає. Крім того, «Національні дружини» безпосередньо пов'язані з політичною партією «Національний корпус» та полком «Азов», збройним формуванням, яке входить до складу Нацгвардії. А закон забороняє створення при політичних партіях воєнізованих підрозділів. Вже й посол Канади заявив про небезпеку, яку несуть у собі «Національні дружини» («У нас є, приміром, добровольці, помічники поліції. Але аж ніяк не за ідеологічними чи партійно-політичними критеріями. Тут слід замислитися всім, хто займається системою правопорядку в Україні, чи варто йти таким шляхом», – сказав Роман Вашук в інтерв'ю «Громадському». - «ВЗ»).

- Попри неоднозначне ставлення до «Нацдружин», ряди їхніх симпатиків, вочевидь, поповнюватимуть ті, хто прагне «сильної руки»? Молодці, мовляв, хлопці: порядок наводять, як у Черкасах, де ніхто не міг дати ради депутатам, а вони прийшли і «порішали».

- Якщо говорити про Черкаси, то там згадані хлопці діяли в інтересах одного фінансово-політичного угруповання, з яким пов'язують черкаського мера. Рада існує для того, щоб ухвалювати бюджет в інтересах громади, а не того чи іншого угруповання.

Так, в умовах війни, в умовах жахливого соціально-економічного стану люди прагнуть сильної руки, бо не бачать для себе іншого виходу. Але тут є величезний ризик опинитися у ситуації, в якій опинилися фашистська Німеччина чи Радянський Союз у 30-х роках минулого століття.

Олексій КУШНЄР, заступник командира громадського формування «Національні дружини Волинь»: «Ми за легальну зброю, а не так, щоб привезти з АТО і нею користуватися»

- Створення таких громадських формувань значної мірою продиктоване недовірою до правоохоронних органів та їх реформи. Крім того, ми допомагаємо поліції, залучаємо молодих людей, навчаємо їх елементам самозахисту, відволікаємо від поганого впливу вулиці. Проводили вишколи з тактики, медицини для школярів, студентів. Перед новим роком робили рейди по незаконних вирубках хвойних. Були рейди і по салонах нелегальних ігрових автоматів. Виявляли такі «точки», приходили, викликали поліцію, а далі усе — у рамках закону.

- Говорите про недовіру до правоохоронних органів і водночас про співпрацю з поліцією. Чи немає тут дисонансу?

- Ми не можемо керуватися власними упередженнями - керуємося законом. А закон вимагає від нас співпраці з поліцією. Керівники наших громадських формувань чи організацій в інших містах — це ветерани полку «Азов». Колись ми так само були у системі МВС і розуміємо, що там не все так погано, як говорить суспільство.

- В анкеті для вступу до «Національних дружин» є запитання про наявність зареєстрованої зброї. Для багатьох вже цього факту достатньо, аби ставитися до діяльності «нацдружинників» з острахом.

- Ми за легальну зброю, а не так, щоб привезти з АТО і нею користуватися. Громадянам України не заборонено мати зареєстровану вогнепальну зброю. У мене її немає. Але хотів би отримати, як тільки з'являться вільні фінансові можливості. В Україні триває війна. І не можна відкидати ймовірності масштабного воєнного вторгнення.

- Чи допускаєте використання зброї не проти агресора, а, скажімо, у конфліктних ситуаціях, де можуть бути задіяні «Нацдружини»?

- На чергуваннях ми не використовуємо зброю. Це заборонено. Та й у принципі нам не потрібно. Під час патрулювання зіштовхуємося більше з «хуліганкою», злочинами дрібної категорії.

- Не має у вас побоювань, що діяльність «Нацдружин» може бути використана тими, хто прагне заробити політичні і не тільки дивіденди?

- У нашій країні все можливо. Але я відмежовуватимусь від цього, бо у громадському формуванні не заради задоволення таких цілей. Я не є маргінальним елементом, не використовую «Національні дружини» заради власної наживи. Легально працюю в охоронній фірмі, є приватним підприємцем. А у вільний від роботи час можу дозволити собі займатися громадським життям. Крім цього, тривалий час займаюся волонтерством.

- Якби підтвердилися підозри про те, що за спиною у Білецького, який має безпосередній стосунок до «Нацдружин», - Аваков зі своїми інтересами, як би відреагували?

- Є різниця між тим, що відбувається у Києві й у регіонах. Якщо спливе прізвище Авакова чи когось іншого, це мало змінить моє ставлення до того, що роблю. Бо роблю це, керуючись не політичними чи іншими амбіціями, а бажанням поліпшити ситуацію у своєму місті, показати, що є альтернативні методи зміни життя на краще, ніж писання коментарів в Інтернеті.

Щодо Андрія Білецького, я воював із ним пліч-о-пліч в «Азові». Так, він пішов політичною стежкою, це його право. Щодо Авакова, є негативні моменти. Але коли в Україні війна, не всім можна подобатися.

- Чи не було бажання реалізувати свої прагнення до змін, вступивши на службу у Нацполіцію?

- Пробував. Пройшов всі етапи. Але після співбесіди мені відмовили, без пояснення причин. Сказали, що зарахували мене до якогось там резерву.

- Як оцінюєте скандальну сесію, де були задіяні ваші побратимами, у Черкаській міськраді?

На місці тих хлопців зробив би так само. Бюджет не змогли ухвалити до Нового року, після, вся бюджетна сфера залишалася без коштів. Якщо депутати не хочуть виконувати свої функції, покладені на них виборцями, їх треба змушувати до цього. Можливо, це не відповідає нормам закону. Але відповідає моїм моральним переконанням.