«Тудор і Гаврилюк загинули, коли несли до КДБ «розстрільні списки» української інтелігенції...»
А пам’ять цих комуністичних діячів у Львові й досі увічнено
Депутат ЛМР Іван Лещишин звернувся до міського голови з вимогою демонтувати у Львові радянську та комуністичну символіку. Він показав світлини, де видно, що фасади деяких будинків й досі прикрашають радянські символи. Журналіст «ВЗ» дізнавалася, коли з львівських вулиць зникне совкова ідеологія, — зважаючи на нещодавнє прийняття закону про декомунізацію.
Президент наразі не підписав закону. Але львів’яни уже жваво обговорюють це питання. Проїжджаючи повз Монумент Слави, що на вул.Стрийській, двоє чоловіків у маршрутці голосно сперечалися, демонтують чи не демонтують радянський меморіал...
За часів незалежності у Львові зникли усі радянські назви вулиць. Але у нас й досі стоять пам’ятники комуністичним діячам. У центрі міста, на площі Є. Маланюка, дотепер зберігся пам’ятник українському радянському письменнику С. Тудору. Погруддя періодично розписують хулігани, а одного разу його залили фарбою... Пам’ять про С. Тудора та О. Гаврилюка увіковічнили й на вулиці Дорошенка, 48. На місці загибелі комуністів встановили меморіальну таблицю. Рік тому квітковий магазин, розташований за цією адресою, завісив таблицю... рекламою. Однак міська рада змусила підприємців її зняти...
Іван Лещишин розповів журналісту «ВЗ»: «З великими труднощами вдалося зняти з будинку на вул. О. Степанівни абревіатуру СРСР. На це пішло чи не півтора року. А також металеві зірки з будинку на пл. Соборній. Мер довго не давав розпорядження на їх демонтаж. Є радянська символіка на вул. Ярослава Мудрого, 1, вул. Городоцькій, 85, Гнатюка, 3. Я отримую відписки з міської ради про те, що чимало радянських символів — це історична цінність. На мою думку, символи неіснуючої держави треба демонтувати».
Також на деяких будівлях, крім серпа, молота і зірок збереглися з радянських часів й голуби миру. Зокрема, на вул. Винниченка, 2. «На пл. Соборній демонтували лише зірки, а голубів залишили. Чиновники кажуть, це миролюбиві птахи, мовляв, нехай залишаються», — пояснює позицію мерії І. Лещишин.
Історик Іван Сварник каже, велику кількість радянських символів у Львові демонтували. Пригадую, величезний такий символ був на Ветеринарній академії, на будівлі аеропорту. Перед чемпіонатом Євро-2012 радянську символіку мали замінити на герб Львова... «Щодо Монумента Слави на вул. Стрийській я свого часу висловлював думку про демонтаж, — каже пан Сварник. - Монумент розташований у людному місці, усі, хто в’їжджає до Львова, його бачать. Крім того, розташований біля Академії Сухопутних військ. Студентів військових спеціальностей треба виховувати на українських традиціях, а не на радянських».
«Пам’ятник Тудору також треба забирати, — каже історик. — Є спогади про те, що Тудор і Гаврилюк загинули тоді, коли несли до КДБ списки української інтелігенції, яку потрібно було знищити»... За словами Івана Сварника, викликають сумніви також військовий меморіал Пагорб Слави і поховання радянських солдатів біля Личаківського цвинтаря. «Над цим треба думати. Поховання, звичайно, мусять залишатися. Але треба усунути історичні моменти, які є для нас прикрими...».
Коментар для «ВЗ»
Володимир В’ЯТРОВИЧ, історик
Що стосується Монумента Слави, що на вул. Стрийській, йдеться не про демонтаж цілого пам’ятника, а лише про зірку. Але це питання вирішувати львівській громаді. Тудор не був людиною, яка причетна до масових політичних репресій. Тому знесення цього пам’ятника не підпадає під дію закону про декомунізацію (закон поширюється на тих людей, які були причетні до репресивних органів). Проте знову-таки — це питання вирішувати львів’янам. Залишати пам’ятники тим, хто оспівував комунізм чи ні. Львів — місто, в якому найменше радянських символів. Рекордсменами у цьому питанні залишаються Крим та території, які перебувають під впливом російсько-терористичних військ. Думаю, цього тижня президент підпише цей закон.
А тим часом..
Дивна меморіальна таблиця розміщена на вул. Пекарській (неподалік СШ №102). На ній є приблизно такий напис: «На цьому місці у 1936 р. відбулась демонстрація робітників проти фашистського режиму»... Володимир В’ятрович каже, таблицю встановили у радянські часи. Мова не про сталінську пропаганду, це бажання тодішньої влади показати, що Львів був прорадянським навіть за Польщі... «Закон про декомунізацію не поширюється на цю таблицю, — каже пан В’ятрович. — Проте, як на мене, таблиці такого роду треба прибирати».
