«Назвіть, будь ласка, ваш пін-код»

Під час брифінгу прокурор Львівської області Роман Федик розповів про особливості криміногенної ситуації в області. За словами прокурора, рівень злочинності на Львівщині — один із найнижчих у державі: 39 злочинів на 10 тисяч населення.

На Львівщині спостерігалася тенденція до зменшення кількості тяжких злочинів — умисних убивств, тяжких тілесних ушкоджень, пограбувань, квартирних крадіжок, розбоїв. Натомість виросла кількість дрібних крадіжок, шахрайств, злочинів, вчинених у стані сп’яніння та неповнолітніми. Останнім часом, зауважив Роман Федик, стали масовими випадки телефонних шахрайств. Зловмисники, телефонуючи людям, повідомляють, що ті виграли автомобіль чи іншу цінну річ. Для отримання призу, говорять шахраї, “переможець” має перерахувати певну суму на такий-то рахунок... Часто шахраї представляються працівниками банків, які буцімто мусять терміново уточнити реквізити банківської картки громадянина. Якщо жертва повідомляє невідомому пін-код та інші реквізити своєї банківської картки, з неї щезають певні суми. Чи не найчастіше телефонні шахраї, телефонуючи вночі черговій жертві, представляються працівниками міліції, які згодні за певну суму відпустити на волю родича жертви, який буцімто щойно вчинив криваву ДТП або когось побив і потрапив за це до райвідділу...

Через важку соціально-економічну ситуацію відродилися забуті у кращі часи дрібні крадіжки. Як на початку двотисячних, злодії знову почали знімати з автомобілів колеса, “двірники”, номерні знаки. У Львові затримали злодія, який полював на номерні знаки автомобілів іноземної реєстрації. Зловмисник знахабнів до того, що залишав автовласникам номер свого мобільного, обіцяючи повернути номерні знаки “за винагороду”.

Перевірки прокуратури довели, що міліція надалі дотримується, як висловився прокурор, “совкових” показників у роботі. Щоб покращити статистику, міліціонери намагаються приховувати вчинення злочинів, а інколи вибивають зізнання з підозрюваних кулаками. Цього року працівники прокуратури Львівщини викрили 87 фактів укриття злочинів правоохоронцями, що в два з половиною рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. До дисциплінарної відповідальності притягнули 167 міліціонерів. Прокуратура області скерувала до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох вже колишніх співробітників Шевченківського райвідділу міліції Львова. Ці міліціонери, серед яких і заступник начальника райвідділу, дві доби незаконно утримували у райвідділі громадянина та, застосовуючи до нього фізичне насилля й психологічний тиск, вибивали з бідаки зізнання...

Пріоритетом у роботі прокуратури залишається боротьба з корупцією. Цього року прокуратура скерувала до суду 26 обвинувальних актів стосовно корупціонерів. Серед фігурантів цих справ п’ять міліціонерів, три митники, інспектор екоінспекції, службовець Державної кримінально-виконавчої служби, чиновник органу місцевого самоврядування, в.о. начальника муніципальної дружини, посадовець медичного закладу та двоє освітян. Прокурор області нагадав, що продовжується розслідування кримінального провадження, початого проти в.о. ректора Львівської державної фінансової академії Петра Буряка, який, доводять слідчі, вимагав і отримав 2000 доларів за прийняття на роботу нового працівника. Роман Федик підтвердив, що під час обшуків, які провели в службовому кабінеті та за місцем проживання освітянина, право­охоронці вилучили 7 тисяч євро, 36 тисяч доларів, 40 тисяч гривень, 1570 фунтів стерлінгів, чимало золотих виробів і дорогоцінних монет. Зараз Петро Буряк, якого колектив академії черговий раз обрав ректором вже після затримання, перебуває на волі після виплати 97 440 гривень застави.

“В умовах боротьби з російською агресією на сході, — зауважив Роман Федик, — на особливому контролі прокуратури перебуває стан боротьби з фактами ухиляння громадян від мобілізації”. З часу проведення першої хвилі мобілізації на Львівщині зареєстрували 133 кримінальні провадження за ухиляння від призову та дев’ять проваджень за фактами “перешкоджання законній діяльності Збройних сил України”. Найбільше проблем під час проведення мобілізації викликала діяльність військово-лікарських комісій. Наприклад, у Сокальсько-Червоноградсь­кому об’єднаному військкоматі медики визнали придатними до служби лише 21 відсоток  військовозобов’язаних. Про те, що лікарі наживалися на мобілізації, свідчить і досвід Жовківського району. Спочатку там визнавали хворими ледь не кожного другого військовозобов’язаного. Розуміючи, що такі медичні показники виглядають підозрілими, головний лікар районної лікарні поміняв весь склад тамтешньої військово-лікарської комісії, очолити її запросив лікаря з сусіднього району. Після чого стан здоров’я населення різко покращився і придатними до служби визнали 46 відсотків військовозобов’язаних.