Олег СИНЮТКА: «Не бачу ділянки в області, про яку можна сказати «задовільно»

Голова Львівської ОДА Олег Синютка відбув перші сто днів після свого призначення на цю посаду. Губернатор зустрівся із творчим колективом редакції “Високого Замку” — усі разом ми спробували оцінити роботу нового керівника та підбити її перші підсумки.

Наталія Балюк. Пане Олеже, за сто днів ви, очевидно, зробили добрий “рентген” області, зорієнтувалися, де найбільше проблем...

Олег Синютка. Про область можна сказати, що “пацієнт скоріше мертвий, ніж живий”. Водночас, якщо порівнювати з Україною, то за багатьма оцінками Львівщина виглядає достойно. Але хочеться, щоб ми виглядали краще. Президент має величезний кредит довіри і такий пієтет до Львівщини, що це дає можливість робити позитивні кроки. Навіть іноді ця відповідальність обтяжує.

Сьогодні не бачу ділянки в області, про яку можна сказати “задовільно”. Промисловість, доходи людей, сільське господарство, дороги, інфраструктура — усе не в найкращому стані. За 2,5 місяця провів зустрічі з людьми в усіх двадцяти районах області. Чим багатший район, тим простіше розмовляти з людьми, тим позитивніше вони налаштовані. Де біда — до людей важко достукатися. У деякі райони по 3-4 роки ніхто з керівництва не приїжджав. І все, що накопичилося в людей за ці роки, вони на мене вихлюпнули. Деякі керівники районів дивилися на мене скептично: “Я вже трьох голів ЛОДА пережив, переживу й четвертого...”.

Наталія Балюк. Ви вже багатьох голів районів поміняли...

Олег Синютка. Не є панацеєю когось поміняти. Якщо людина є фаховою, добре ставиться до роботи, то таку людину треба підтримати. Якщо є проблеми, звичайно, без кадрових рішень їх не вирішиш. Розумію, що працюю головою ОДА доти, доки не з’явиться людина, яка робитиме цю роботу краще. Треба сильнішій людині давати можливість реалізувати себе.

Іван Фаріон. Кажуть, великий вплив на ваші кадрові призначення мали депутати-мажоритарники від Львівщини?

Олег Синютка. На мене важко натиснути. Але з усіма депутатами-мажоритарниками говорив про майбутні призначення. Від цього результат був набагато кращий. Було так, що мажоритарник пропонував одну кандидатуру, а після обговорення ми зупинялися на іншій. В жодному випадку це не був конфлікт. Кожен наводив свою аргументацію, і ми доходили спільної думки.

Іван Фаріон. Вас вважають “птахом з гнізда Садового”. А зараз ви — у президентській вертикалі. Чи для вас немає конфлікту між “Самопоміччю” і “Блоком Петра Порошенка”?

Олег Синютка. Я є членом команди президента. За 7,5 року, що пропрацював першим заступником міського голови Львова, ніколи не йшов всупереч інтересам міста і міського голови. Будучи у вертикалі президента, не уявляю, що можна паралельно працювати в інших вертикалях. Сьогодні і БПП, і “Самопоміч” працюють на інтереси Львівської області. Коли виникало питання із тим же Перинатальним центром, дорогами, то і “Самопоміч”, і Блок Порошенка, і “Народний фронт” — усі сідали і домовлялися, як зробити краще для області. У нас із депутатами чітка домовленість: якщо це вигідно для області, то довкола цього об’єднуються всі політичні сили.

Наталія Балюк. Львівщина завжди вважалася дуже політизованою областю. Рідко який губернатор не “ламав зуби” об наших радикалів. Наразі вам вдається знайти спільну мову із місцевим політикумом...

Олег Синютка. Область проукраїнська. Я займаю проукраїнську позицію. Які можуть бути дискусії? Якщо хтось займатиме антиукраїнську позицію, матиме зі мною серйозний конфлікт. Важливо, аби Львівщина показала прогрес не тільки у політичній сфері, а й у різних галузях. А для цього потрібно об’єднання, в тому числі і політичних сил. Коли справа доходить до прийняття бюджету, програм, діємо з облрадою в унісон, тому що це в інтересах області. Можливо, якби я почав лобіювати якісь вузькопартійні чи особисті інтереси, це могло би породити конфлікт. А коли сідаємо за круглий стіл і говоримо, що це корисно для держави, для області, то немає підґрунтя конфлікту.

Юлія Ліщенко. Впроваджується пенсійна реформа. Перші наслідки — почали масово звільнятися сільські голови (люди змушені вибирати — отримувати пенсію чи зарплату). Як це вплине на ситуацію в області?

Олег Синютка. Ми обговорювали це з нардепами від Львівщини. У зв’язку з прийняттям закону про пенсійне оформлення у нас виникли проблеми. Перша — почали звільнятися керівники управлінь надзвичайних ситуацій. Як правило, це були відставні військові, які добре орієнтувалися у своїй професії. Щодо обраних сільських голів — напевно, це несправедливо, коли приймаємо рішення щодо людей на виборних посадах. Нардепи подали такий законопроект, щоби до кінця каденції для виборних людей відтермінувати дію цього закону.

Аскольд Єрьомін. Ви сказали про Львівську область як про пацієнта, який скоріше мертвий, ніж живий. Чи можна якось “оживити” цього пацієнта?

Олег Синютка. Ми почали робити речі, які помічені в Україні. Наприклад, наші кроки по індустріальних парках. Практично щотижня розмовляємо з потенційним інвестором. Вартість ресурсів у нас — ідеальна, вартість і кваліфікація робочої сили — дуже хороша. Єдине питання, яке хвилює інвестора, — безпека. Маємо випадки, коли львівські підприємці ведуть перемовини з іноземцями на території Польщі чи Словаччини, бо іноземні партнери бояться сюди їхати. Позитивна річ — ми за півтора місяця зуміли “відкрити небо” над Львівським аеропортом, очікуємо, що тут значно збільшиться кількість рейсів. Протягом двох тижнів маємо підписати угоду про фінансування Єврокомісією вузької євроколії. З керівником Укроборонпрому повинні підписати меморандум і угоди на замовлення для військово-промислового комплексу. Приїде делегація з Латвії — вони цікавляться замовленнями на львівський трамвай. У першому півріччі повинен запрацювати Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат. Обговорювали з ветеранами ЛАЗу питання відродження цього заводу. Ситуація не безнадійна. Але вона дуже складна.

Іван Фаріон. Їдеш по області, бачиш, як навкруги палає суха трава... Чи є якийсь інвестиційний проект у царині сільського господарства, який виправить ситуацію в галузі?

Олег Синютка. Бур’янами ми вже настільки пообростали — і дороги, і хати, і всі інші речі, це просто жах. Не йдеться про сільське господарство. Йдеться про нашу самоповагу. Щоби взяти сапу, косу і повиполювати бур’яни — на це коштів не треба. Втрачена самоповага людей. Хто коли собі міг уявити, щоб до Великодня в селі не пофарбували браму чи огорожу? Проїдьте областю — господарств, які привели себе до порядку, — одиниці. Людям стало байдуже. У райцентрах — болото, люди ходять по пороху. Ми звикли у цій бідосі жити, змирилися. Треба людей підштовхнути до самоповаги, дати їм надію на краще.

Щодо сільського господарства — думаю, в жодній області України за три місяці не був міністр сільського господарства, перший заступник міністра і заступник міністра, як це було на Львівщині. Ми намагаємося відійти від великих “латифундистів”, великих агрофірм. Стараємося прокласти дорогу до середньотоварного виробництва. Воно, з одного боку, є конкурентним з точки зору собівартості, з іншого — рятує село. А коли на місці є господар, починає навколо себе збирати людей. Тоді сільський голова, священик, директор школи мають до кого звернутися. Те, що торік Львівщина зібрала сільськогосподарської продукції більше і краще, ніж у 2013 році, — доконаний факт. Сьогодні треба поборотися за дотацію, яка передбачена в держбюджеті, особливо для тваринництва. Дати певний комфорт на селі. Молода людина, дитина на селі обділена, порівняно із міською дитиною.

Наталія Балюк. Питання доріг в області, мабуть, найболючіше... На що можна сподіватися?

Олег Синютка. Цього року матеріального ресурсу на дороги є на порядок більше, ніж в інші роки. Це заслуга адміністрації, Львівської обласної ради і депутатів від Львівщини. Ніколи досі Рада не голосувала 150 мільйонів на місцеві дороги для Львівщини. У другій половині травня можемо приступати до виконання ремонтних робіт. Жодного року на Львівщині в такі терміни ми не вкладалися. Друга річ — 200 мільйонів із 700, проголосованих Радою для доріг Карпатського єврорегіону, потраплять на Львівщину. Третя — нинішній ямковий ремонт робиться не за рахунок капітальних вкладень, це гроші від утримання доріг, які раніше розходилися невідомо куди. Крім того, Служба автодоріг планує залучити декілька десятків мільйонів, які підуть на дорогу на Луцьк і на Червоноград. Останнє — попередньо Мінінфраструктури погодило залучення коштів, не реалізованих від проекту дороги Полтава-Харків, на реконструкцію внутрішніх доріг. І ми стоїмо в першій п’ятірці областей, куди мають залучити кошти від Світового банку. Плюс 50 мільйонів євро кредиту на прикордонні дороги. Ці кошти погодили усі — починаючи від прем’єр-міністра України і закінчуючи міністром фінансів Польщі. Йде підготовка документів. Якби цього року все це зробили (а я вірю в це), ситуація на Львівщині змінилася б на краще.

Юлія Ліщенко. Як планується відроджувати Львівський автобусний завод?

Олег Синютка. Один із співвласників ЛАЗу телефонував мені, повідомив, що завод виграв тендер у Болгарії на поставку автобусів. На заводі збережена виробнича база. Ми спілкувалися з ветеранами ЛАЗу. З’ясували, що на цій виробничій базі можна повністю виготовляти автобуси. Але довіри до власників немає. Тому вже підготовлені законопроекти про повернення заводу в державну власність. Я категорично проти продажу майна ЛАЗу по частинах. Його треба зберегти як цілісний майновий комплекс.

Наталія Балюк. Чи виплачено зарплату шахтарям?

Олег Синютка. Ситуація зараз набагато краща — в тому сенсі, що вони хоч у чомусь почали довіряти. Ми дійшли з ними згоди під час мітингу в Червонограді, коли на площі зібралися три тисячі шахтарів. Я їм пообіцяв, що зарплата буде отримана в реальні терміни. А ви знаєте, яка це велика спокуса сподобатися людям, десь підбрехати, десь сказати напівправду? Але потім життя жорстко розставляє на свої місця. Тішуся, що в мене таки вистачило сили волі сказати: “Ні, січневої зарплати зараз не буде”. Мені і “ганьба” кричали... Але повірили. Пересвідчилися, що я їх не обдурив.

Виплачено половину зарплати за лютий. Частину другої половини виплатимо цього тижня, і, сподіваюся, 7 квітня буде проголосований законопроект, згідно з яким виплатять зарплату за весь лютий. А от за березень буде складніше: через страйки вугілля було видобуто менше.

Наталія Балюк. Яка ситуація із мобілізацією на військову службу?

Олег Синютка. Вдячний нашим людям, які відгукнулися на заклики до четвертої хвилі мобілізації. Мені було соромно, коли за результатами січня — першого етапу четвертої хвилі — Львівщина пасла задніх, виконання плану було на 60%. І коли підбили підсумки другого етапу четвертої хвилі, то побачили, що виконали завдання більш ніж на 100%, фактично наздогнали те, чого не зробили на першому етапі. Великою мірою це заслуга журналістів. Вони почали про це писати. Ми зібралися з владиками, і вони в церквах почали про це говорити. ЛОДА почала випускати бюлетень координаційного медіа-центру — інформація почала доходити у райони області. З’явилися і карні справи — декількох людей засудили за корупцію, хабарі, дезертирство. Це все мало вплив.

Відео можна переглянути тут