Антикорупційного бюро ще немає. А скандал вже є

Запеклі бої точаться у стінах парламенту. Каменем спотикання стало Національне антикорупційне бюро (НАБ), яке вважають ледь не рятівним колом від усіх наших бід. Процес його створення відбувається у важких муках. Причина непорозумінь між депутатами, а відтак взаємних звинувачень, які іноді на грані фолу, — хто буде (чи не буде) “смотрящим” над структурою, яка покликана зламати хребет найбільшому внутрішньому ворогу — корупції...

10 лютого конкурсна комісія, яку утворили з дев’яти представників президента, уряду, Верховної Ради, має завершити прийом заявок від охочих очолити НАБ. На момент підготовки цього матеріалу зголосилося понад півсотні претендентів. З-поміж цього загалу до 13 лютого “журі” у прямому телеефірі має вибрати трьох, на її думку, найбільш достойних кандидатів, представити їх президентові. Він має зупинити свій вибір на комусь одному. Імена “номінантів” не розголошують, однак просочувалися повідомлення, що в їх числі — колишній федеральний прокурор США українського походження Богдан Вітвіцький, колишній президент Грузії Михаїл Саакашвілі. Не виключено, що в цьому списку є і представник братньої Польщі, можливо, це Олександр Кваснєвський. Інакше, чого б це, перебуваючи у Варшаві, наш президент інтригуюче заявляв, що майбутній голова Антикорупційного бюро України полякам сподобається...

Раніше передбачалося, що директора НАБу, кандидатуру якого у сесійну залу вносить глава держави, призначать за згодою Верховної Ради (таку логіку подій підтверджував сам Петро Порошенко). Однак недавно пропрезидентська фракція змінила акценти. У редакції законопроекту 1660Д, що покликаний удосконалити діяльність Національного антикорупційного бюро, пропонувалося, що директора НАБ одноосібно призначає і звільняє президент...

Фракція “Народний Фронт” запідозрила у цьому антиконституційний намір Банкової порушити баланс між гілками влади, перевищити свої повноваження. У “Блоці Петра Порошенка”, навпаки, твердили про особисту відповідальність глави держави перед суспільством за стан боротьби з корупцією. Водночас заявили, що парламентська “віза” робила б НАБ залежним, була б способом політичного тиску депутатів на її директора. Як ілюстрацію до цієї тези народний депутат Сергій Лещенко навів приклад з призначенням у ВР генпрокурора, який, мовляв, є підконтрольним їй. Пропозицію затверд­жувати у парламенті директора Національного антикорупційного бюро Лещенко розцінив як спробу впливу на цей орган з боку великого бізнесу, який має у ВР своє лобі. “Народний Фронт” у даному випадку показує своє обличчя як олігархічної партії, яка хоче і далі впливати на антикорупційні призначення. Ганьба такій партії!” — емоційно заявив Лещенко, який не раз стверджував, що люди Яценюка голосують (або не голосують) в інтересах бізнесмена Ігоря Коломойського. Зокрема, у фракції “ФЗ” не дали голосів за поправку про кворум акціонерних товариств, що дозволило б забрати у згадуваного Коломойського державну “Укрнафту”...

На випад Лещенка відповідь не забарилася. “Для того, щоб відновити нормальну роботу парламенту, а в першу чергу, коаліції, ми би хотіли, щоб прихвостень Льовочкіна із фракцїі “БПП” вибачився”, — цвиркнув “фронтовик” Павло Пинзеник.

При прийнятті за основу закону, що стосувався НАБ, люди Яценюка голосування бойкотували. Назрівав великий скандал, який компрометував анонсовану політику реформ. Знадобилася затяжна перерва, розмова “по душах” перших осіб, щоб напруження у коаліції зняти. Домовилися, що про “баланси” і “противаги” поговорять під час другого читання.

А тепер про додаткові новації, які передбачено в антикорупційному законодавстві. Щоб не допустити підкупу антикорупційних детективів і прокурорів, пропонується встановити їм зарплату на рівні 20 тис. грн. (а кажуть, будуть ще солідні преміальні за розкриті резонансні злочини). На роботу у структури НАБ не братимуть тих, хто протягом останніх п’яти років уже відповідав за боротьбу з корупцією у Генпрокуратурі, СБУ, МВС. А також тих, чиї дані у фінансовій декларації розбігатимуться з реальними більш ніж на 50 мінімальних зарплат. Найголовніша новинка — закон даватиме Національному антикорупційному бюро право (не чекаючи рішення суду) заарештовувати чиновників і пов’язаних з ним людей, зокрема родичів, конфісковувати на користь держави незаконно нажите майно корупціонерів.

Коментар для «ВЗ»

Віктор ШЕМЧУК, колишній в. о. генпрокурора України, екс-генпрокурор АР Крим

У даному випадку знову повертаємося до того, що називається “квотами”, яка з них кому належить... Запропонований спосіб призначення директора Національного антикорупційного бюро вигідний президентові. Він таким чином підпорядковує собі весь спектр правоохоронних органів, на які має безпосередній вплив. У парламентсько-президентській республіці Верховна Рада не повинна бути усунута від організації боротьби з корупцією. Треба залишити за парламентом право затверджувати кандидатуру директора НАБ, яку подає президент. Сьогодні маємо багато прикладів того, як одне непродумане рішення однієї людини (навіть якщо голову НАБу виберуть із трьох запропонованих осіб) може призвести до того, що результативність цієї боротьби буде зведено нанівець, а сама ця боротьба зведеться до переслідування політичних опонентів.

Щодо звинувачень на адресу “Фронту Змін” у прислуговуванні олігархам... А хіба президент — не олігарх? Доки українці чубитимуться на ґрунті видуманих причин, доти у нас не буде порядку. Вносити політичну складову у прийняття рішень, зокрема в обрання керівника Національного антикорупційного бюро, це найбільша дурня, яка тільки може бути. Поки визначатимуть, хто є чиїм, доведуть країну до того, що не буде що ділити...

У мене була ідея висунути свою кандидатуру на посаду директора Антикорупційного бюро. Але ще не має самого бюро, а вже п’ять разів поміняли закон про нього. Починають змінювати правила гри, коли футбольний матч уже розпочався. Для мене це неприйнятно. А з огляду на те, що вже є понад 50 кандидатів, один з яких — Михаїл Саакашвілі, конкурувати немає сенсу. Саакашвілі — найкращий у цій ситуації... Як на мене, керівник НАБ у нинішній ситуації 90% свого часу буде витрачати на те, щоб вирішити організаційні проблеми, — починаючи від питань офісу, оргтехніки, транспорту. Правовою роботою займатимуться ті люди з його команди, яких візьме на роботу. При високій заполітизованості цього питання прагнути до керівництва НАБом можуть люди з великими політичними амбіціями, яких у мене немає, або ті, що вважають себе креатурою президента. Або ж люди рівня Саакашвілі.