«На сході бачив вояк у тапках та шортах...»

Володимир Парасюк, який переламав хід історії на Євромайдані, і нині тисне на владу

Львів’янин Володимир Парасюк (на фото) у лютому на Майдані емоційно висунув і владі, і опозиції ультиматум: «Якщо до ранку, до 10.00, не буде відставки Януковича — Майдан піде на збройний штурм». У найважчі хвилини, коли людей охопили паніка і безнадія, сотник Євромайдану виявив рішучість. Разом із батьком Володимир служить у батальйоні «Дніпро», працює у штабі національного захисту Дніпропетровської області. Журналіст «ВЗ» поспілкувалася з 27-річним сотником.

«Шокувало, що чоловіки цілувалися в губи»

Раніше Володимир Парасюк працював відеооператором. До того — у будівельній галузі. У часи кризи втратив роботу. До влади якраз прийшов Янукович. Батьки мають у Львові невеличкий бізнес — їм і допомагав. «Історію України творить народ. Янукович злякався української нації, яка дихала в унісон. Люди просякли патріотизмом. Вони боролися за свою гідність. Здолаємо ворога і зараз...», — каже хлопець.

Володя здивувався, що його запросили на інавгурацію Петра Порошенка. Вагався: їхати чи ні. Зрештою, подумав, що може бути корисним — розповісти політикам про наболілі проблеми українців. «Перше враження, коли туди зайшов: стільки корупціонерів в одному місці ще не бачив, — каже він. — Кульмінацією стала поява Ахметова і регіоналівських депутатів. Хотів з ними поговорити. Та коли мене бачили, відвертались і тікали... Шокувала радянська традиція, коли чоловіки при зустрічі цілую­ться в губи. Це огидно...».

«Мені пояснювали, що існує така річ, як протокол. Список гостей складав не Порошенко, не він його узгоджував. На такі заходи запрошують усіх, хто коли-небудь був при владі. За усі роки незалежності в Украї­ні при владі були ті, за ким давно в’язниця плаче... Здебільшого вони й були присутні, а це, як на мене, компрометувало і президента, і сам захід. Як сказав мені один із запрошених: “Треба було тут АТО проводити — і в країні був би мир і спокій».

«Розмовляв стосовно кад­рових призначень, зокрема у силових структурах, з віце-прем’єром Віталієм Яремою. Справив враження порядної людини, якій не байдуже, що робиться в державі». За словами сотника, має багато добрих ідей стосовно реформ в Україні Володимир Гройсман. Не зміг знай­ти логічного пояснення, чому Луценко так весело спілкується з тими, хто посадив його за ґрати...

Трапився з Парасюком неприємний інцидент. На інавгурації до нього підійшов Ярославський (харківський мільйонер, екс-президент ФК «Металіст». — Авт.), попросив сфотографуватися. Не надав цьому значення. Це фото зробив Мустафа Наєм, який перед тим довго розмовляв з Ярославським. «Влізла» у кадр... Інна Богословська (Володя не побачив, як вона підійшла). Фото опублікувало одне з інтернет-видань. «Шановні журналісти, не перетворюйтесь на бульварне видання, — написав у ФБ Володимир Парасюк. — Чомусь Мустафа виклав моє фото, але не опублікував, з ким фотографувався він».

«Від грошей за службу відмовився на благо армії...»

Володю впізнають, за його словами, коли він у камуфляжі і неголений. Замість берців носить... кросівки. «На сході бачив вояк, які воюють у тапках та шортах. Це на параді треба бути у формі. Коли ти три дні підряд живеш у польових умовах, тебе рідна мама не впізнає». Запитую, чому не пішов служити у батальйон «Львів»? «Коли йшов у «Дніпро», про цей підрозділ не чув, — каже. — Неважливо, якою є назва підрозділу, головне, що маєш можливість і бажання захищати державу». Поки розмовляємо, у штабі йде активна робота — готуються до спецоперацій, відправляють військових на завдання у гарячі точки. Деталей не розголошують. Єдине, на що нарікає, погана координація дій між військовими. Усі чекають конкретніших наказів від влади.

Фінансує «Дніпро» відомий бізнесмен, губернатор Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський. Журналісти називають цей спецпідрозділ приватною армією Коломойського. «Наш батальйон забезпечений пов­ністю, — каже Парасюк. — Не вистачає хіба що якіснішого обмундирування: камуфляжів, рукавиць...». Від зарплати у спецпідрозділі Володя і його батько (та ще кілька людей) відмовилися. Рядовий солдат у «Дніпрі» отримує 13-15 тисяч грн. на місяць, командири — 30 тисяч. Більш як половина цих коштів — премії.

«Дехто намагається дорікнути чоловікам зі сходу, що ті втікають на захід разом зі сім’ями. А мали б захищати рідну землю від ворогів». «Більшість людей у «Дніпрі» — уродженці сходу. Люди налаштовані патріотично. У прямому розумінні — рвуться в бій! У нас є ціла рота, сформована із людей з Донецька та Донецької області. Вони дуже агресивно ставляться до ворогів, які окупували їхню землю. Готові віддати за неї життя». Володя розповів, нещодавно зустрічав біженців з Краматорська (в основному сім’ї з дітьми). Розповідали, що терористи на блок-постах вимагають у біженців гроші. Щоб виїхати з міста, кожен дорослий повинен заплатити $1000, за дитину — $500.

«Обурюють люди, яких призвали в армію, а вони намагаю­ться «відкосити», — веде далі сотник. — Існує страшенна бюрократія з документами. Аби піти служити у будь-який батальйон, треба надати купу паперів, здати безліч аналізів. До мене зателефонував чоловік з Києва, розповів, що має проходити огляд у нарколога і психолога за місцем реєстрації. На те, що він зі Слов’янська, ніхто не відреагував. Cказали їхати у Слов’янськ...».

Схожі новини