«Нам нужна одна победа... Мы за ценой не постоим»?

Росія зібралась воювати з Україною по всіх фронтах. До блокування ввезення українських товарів у РФ наші виробники вже звикли. Тепер варто бути готовим до “газової атаки” з боку Кремля. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк переконаний, що знижку на газ у наступному кварталі “Газпром” не надасть. Прем’єр сподівається, що до зупинки поставок газу в Україну не дійде. Голова підкомітету з питань нафтової та газової промисловості ВРУ Ігор Васюник заявив, що Росія намагається дестабілізувати ситуацію на паливно-енергетичному ринку України: «Митний союз вводить санкції на поставки нафтопродуктів в Україну». Про стабільність в економіці за таких умов можна забути.

Український бізнес, орієнтований на експорт до РФ, не зможе уникнути збитків через війну з РФ. Утім, експерти кажуть — якщо не враховувати газову складову, то товарообіг з РФ не перевищує товарообіг з ЄС. Щодо можливого дефіциту бензину, то боятись треба не російських санкцій. Погроза зменшити обсяг поставок нафтопродуктів на український ринок — не більше, ніж гра біцепсами. “Насправді Україна отримує незначну частку нафтопродуктів безпосередньо з Росії. Приблизно третину бензину отримуємо з Білорусі, яка є членом Митного союзу. Теоретично, Росія може натиснути на Білорусь. Однак поставки в Україну надто вигідні для білоруських НПЗ, щоб від них відмовлятись на догоду Росії, — каже виконавчий директор НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев. — Однак проблема на ринку нафтопродуктів в Україні все ж є. Вона пов’язана з девальвацією гривні. Уже третій тиждень в Україну фактично не надходять великогуртові партії бензину. Усе через постанову НБУ від 6 лютого (ще коли відомством керував Соркін), відповідно до якої компанія має акумулювати кошти на рахунку щонайменше 6 банківських днів перед тим, як купити валюту. 6 банківських днів — це 8-10 календарних. При цьому жоден банк не дає гарантії придбання необхідної кількості валюти. Неможливо спрогнозувати, за яким курсом її вдасться придбати. Тому для економічної безпеки країни НБУ має насамперед стабілізувати ситуацію на валютному ринку”.

Утім, втримати гривню, коли краї­на фактично на порозі війни, складно. Попри повідомлення, що місія МВФ розпоч­не роботу в Україні уже 4 березня, що за нормальних умов позитивно вплинуло б і на валютний, і на фондовий ринки, у понеділок гривня на міжбанку знову впала — майже на 60 копійок. На фондовому ринку акції впали на 6%. Однак це квіточки порівняно з тим, як обвалились акції російських компаній. На Московській біржі акції впали в середньому на 10%. Акції деяких компаній обвалились більше. Цінні папери «Газ­прому» впали на 11,4%, ВТБ — на 12,5%, «Уралкалій» подешевшав на 11%. Ще більше впали акції російських компаній на Лондонській біржі. Зокрема, цінні папери Сбербанку Росії там впали на 18%. За підрахунками російських бізнесменів, за один день війни з Україною російські компанії втратили від 1,5 до двох трильйонів рублів капіталізації. Це більше, ніж витратили на Олімпіаду в Сочі. Щодо російського рубля, то він також обвалився до історичного мінімуму — 37 рублів за долар. Поведінка Путіна шокує російський бізнес, адже штовхає країну до міжнародної ізоляції.

“Після операції у Південній Осетії у 2008 році ринок за кілька днів впав на 10%, потім трохи зріс, а впродовж місяця впав приблизно на 20%. Великі західні інвестори вже в п’ятницю зрозуміли, що сталося, оскільки почали методично продавати російські акції великими пакетами. Якщо ситуація розвиватиметься за силовим сценарієм, фондовий ринок Росії “вбитий”: він впаде вдвічі або й більше за кілька місяців. Для бізнесу, який прямо не залежить від фондового ринку, почнуться проблеми з банківським обслуговуванням та кредитуванням. Найгірше, що поступово зникнуть іноземні інвестиції. Через рік побачимо від’ємне зростання ВВП”, — заявив “РБК” керуючий директор «Арбат Капитала» Олексій Голубович.

Від Зони вільної торгівлі з РФ через військові дії в Криму відмовилась навіть Нова Зеландія — вона відкликала свого міністра торгівлі, який уже приїхав до Москви на переговори. Свій візит до Росії скасував також міністр торгівлі Австралії. Саміт Великої вісімки, який мав відбутись у Сочі, також перенесли на невизначений термін. Таким чином Путін через вторгнення в Крим штовхає країну до ще більшої економічної кризи, ніж є зараз в Україні. Ми принаймні можемо розраховувати на фінансову підтримку Заходу.

“Ще рано давати оцінки економічних наслідків протистояння України та Росії, — каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін. — Усе залежить від того, як довго триватиме протистояння, чи перекриватимуть українсько-російський кордон... Уже зараз помітно, що інвестори намагаються вивести капітал з обох країн. Однак робити будь-які прогнози важко, оскільки важко спрогнозувати, як розвиватиметься ситуація в Криму”.