Янукович погрожував закатати своїх депутатів в асфальт…

Ні на крок учасники політичного протистояння в Україні не наблизилися до порозуміння. Закон про амністію мітингувальників, що його парламент прийняв у ніч із середи на четвер і який стосувався 234 затриманих майданівців, тяжко назвати компромісним. Радше, це — пастка влади для приборкання Майдану, ерзац-продукт, вироблений унаслідок тактики «викручування рук». Саме такий грубий прийом до тверезомислячих депутатів від Партії регіонів (є там і такі) застосував президент Віктор Янукович. Тим самим зруйнував майже погоджений протиборчими сторонами у парламенті реалістичний сценарій примирення.

Минула середа могла стати віховим днем у сучасній політичній історії України. Значна частина провладної фракції у парламенті, переконавшись, що повсталий народ назад у стійло не загнати, що країна внаслідок громадянської бійні опинилася на краю прірви, готова була дати задній хід. Зокрема — голосувати за безумовне звільнення затриманих і уже засуджених майданівців, відмовитися від переслідування учасників протестів у майбутньому. Більше того, зрозумівши, до чого призвела концентрація абсолютної влади в одних руках, «регіонали» (за деякими даними, «інакомислячих» серед них назбиралося 68) погоджувалися перегрупувати сили у ВР. І новоутвореною більшістю ухвалити конституційний акт, який забирав би царські повноваження в Януковича, повертав Україну до парламентсько-президентської республіки з відповідними балансами повноважень у різних її гілках. Піти на поступки «регіоналів» змушував ще й банальний страх — за своє майно, капітали і життя. Як зізнався Сергій Тігіпко, дев’ятьом його колегам у парламенті хтось приніс під двері похоронні вінки…

На Банковій дізналися про «бунт на кораблі». Придушувати його узявся сам президент. За його вказівкою було перервано «крамольне» засідання фракції ПР, на якому вирішили підтримати вимоги опозиції. Як зазначила журналістка Тетяна Ніколаєнко, яка спілкувалася з очевидцями, у парламент Янукович прибув «блідий як мармур». Відразу почав «душити» своїх однопартійців. За словами одного з них, який згодом вилив душу пресі, президент не добирав слів. «Таких матюків я не чув давно. Нам погрожували закатати всіх в асфальт і пересадити до такої-то матері. Казали, що на кожного з нас заведено справу». Більше того, президент погрожував у разі «непослуху» не підписати скасовані парламентом диктаторські закони, а ще — розпустити Верховну Раду. Навіть якщо для цього не буде законних підстав, — сказав співрозмовник.

Шантажем Янукович «нагнув» підконтрольних нардепів, зобов’язав їх голосувати за законопроект свого представника у парламенті Мірошниченка. Саме його «компромісні» напрацювання опозиція охрестила «законом про розпуск Майдану… Серед 232 депутатів, які підтримали горе-амністію, були прізвища «регіоналів» Попеску і Вечірка, які, за свідченням опозиціонерки Ірини Геращенко, саме у той момент біля будівлі ПАРЄ у французькому Страсбурзі давали інтерв’ю. Цей факт буде однією з підстав відмінити незаконне голосування. За протиснутий президентом закон голосували і доморощені «тушки», колишні члени опозиційних фракцій — батько і син Табалови з Кіровограда, В’ячеслав Кутовий з Київщини, Василь Кравчук з Хмельницького, Володимир Купчак з прикарпатського Тлумача. А ще — «співочий ректор», який любить Україну із салом і кропивою, Михайло Поплавський. Було багато незаконних голосувань «за того хлопця». Якби не все це, закон не ухвалили б…

У кулуарах парламенту кажуть, що написати нову, кращу сторінку у житті парламенту, крім руки Банкової, завадив Кремль. У Москві вкотре «цьвокнули батогом» у напрямку України. Російський прем’єр Дмитро Медведєв заявив, що призупиняє переговори про надання Києву фінансової допомоги і відмовляється від помірної для українців ціни на свій газ. Російська митниця своїми циркулярами вдарила по бізнесу вітчизняних олігархів. Ці товари почали значно прискіпливіше перевіряти, затримуючи їх на кордоні, а також збільшили (в окремих випадках на 40 відсотків) мито за їх ввезення на територію Росії. Виробник холодильників «Норд» Валентин Ландик, якому євроінтеграція «заважала» збувати свій товар до східних сусідів, цього разу скаржився, що у середу на ростовській митниці «застрягла» його фура з кухонними плитами. Очевидно, щоб розблокувати цю фуру, Ландик підтримав закон Мірошниченка.

Крім президента, ламав депутатів через коліно свіжоспечений нардеп-мільярдер з Криму Вадим Новинський, якого через його недавнє російське минуле і зв’язки у Білокам’яній називають «смотрящим Путіна», другом московського патріарха Кирила. Кажуть, Новинський є дуже набожним. Однак приписувані цьому олігарху чесноти не завадили йому грубо виматюкатися перед телекамерами. Коли «ударівець» Сергій Каплін в інтерв’ю говорив, що опозиція не підтримує законопроект Мірошниченка, «раб божий Новинський», не стримуючи злості, цвиркнув: «Довгой…б, прости Господе!».

Думки з приводу

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Цей закон не вирішує, а, в кращому разі, консервує ситуацію… Дико було чути, що для проштовхування цього закону Янукович вдався до безпрецедентного тиску на депутатів, залякував їх розпуском ВР, хоча не має на це жодного права. Швидше Верховна Рада його «розпустить». Думаю, деякі депутати з ПР замислилися, чи потрібне їм таке депутатство і, особливо, такий президент…

Гадаю, зараз триватиме дискусія навколо конституційної реформи. Її треба робити якнайшвидше рішенням КС або 226 голосами парламенту. Останнє рішення буде політико-правовим, але в умовах підриву легітимності Януковича, і цього може бути достатньо. Опозиції доцільно поставити руба питання виборів у Києві та інших містах, де немає мерів. Так само руба має стояти питання про узгодження з опозицією голів місцевих державних адміністрацій. Тоді закон про амністію можна було б спробувати виконати. В іншому випадку доведеться приймати новий.

Валентина ТЕЛИЧЕНКО, адвокат

Парламент поставив амністію у залежність від Генпрокуратури. Іншими словами — держава взяла у заручники частину протестувальників, кинула їх у СІЗО або під домашні арешти, і тепер обіцяє відпустити їх, якщо все суспільство змириться з теперішньою владою. ГПУ вирішує (навіть не суд!). Хоч і судам віри немає, але принаймні була б ілюзія для легковірних, що не Янукович особисто вирішуватиме, чи звільнити заручників. Закон Мірошниченка — вияв диктатури Януковича в Україні. Ми глузували з «проффесора», а він виявився он яким спритним. Але хто ж купиться на таку обіцянку амністії? Болить за тих, хто в СІЗО, але всі знають, що не по амністію люди прийшли на Майдан, а проти диктатури Януковича…

Віктор БАЛОГА, народний депутат (позафракційний)

Після того, як президент знову загнав парламент як стадо овець у кошару, вихід з політичної кризи бачу єдиний: запросити до переговорного процесу Вашингтон, Москву, Брюссель, делегатів українського Майдану (в тому числі, представників опозиції) з єдиним питанням порядку денного щодо врегулювання політичної кризи: одночасне проведення дострокових виборів президента і Верховної Ради. У середу президент остаточно перейшов точку неповернення.

«Опозиція кричала «регіоналам»: «Раби!»

Про перебіг подій у Верховній Раді, коли там протиснули скандальний закон про амністію, розповідає народний депутат від «Батьківщини» Степан Курпіль.

— Коли ми розпочали розмову про звільнення від кримінальної відповідальності учасників мирних протестів, у Партії регіонів запропонували законопроект, який передбачав, по суті, згортання Майдану. За цим документом заборонялося встановлювати намети, була вимога розблокувати всі вулиці, звільнити всі адміністративні будівлі. Згодом влада пішла на певні уступки. Сказала, що умовою амністії майданівців має стати звільнення всіх захоплених держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, розблокування вулиці Грушевського у Києві. Однак цього варіанту опозиція не прийняла. Цього не прийняв би і Майдан. Так виходить, що влада кинула людей у в’язниці, а тепер цинічно торгує живим товаром. Це не що інше, як нахабна демонстрація сили.

Влада досі не покарала жодного з «беркутівців», які жорстоко розганяли майдани. Ми не чули, щоб проти них було порушено бодай одну справу, щоб комусь пред’явили звинувачення. Нікого з винних у насиллі «беркутівців» навіть не затримано. Поміж тим, з вини силовиків маємо людські втрати, викрадення людей. Складається враження, що Янукович вичікує, перегруповує сили. Як на мене, він схильний вирішити це протистояння силовим шляхом. Очевидно, його стримує загроза санкцій. Очевидно, олігархи проти силового сценарію, бо внаслідок протистояння між народом і владою і так уже втратили на капіталізації своїх кампаній. Якщо буде запроваджено режим надзвичайного стану, вони зазнають ще більших збитків. Саме тому впливають на президента, щоб не вводив НС…

Знаю, що Янукович сильно тиснув на «регіоналів», погрожував розпуском парламенту. Майже весь день у Верховній Раді, у її «захристії», був присутній глава Адміністрації президента Клюєв, майстер політичних інтриг. Він теж тиснув на депутатів…

— Кажуть, в опозиційних рядах не було єдності щодо амністійного закону…

— Лідери фракцій, які вели переговори з Банковою, були схильні до того, щоб піти на компроміс і пояснити Майдану: якщо йдемо шляхом мирного розв’язання кризи, то, можливо, варто погодитися на умови влади. Дехто з нашої фракції підтримував цю думку, але більшість у «Батьківщині» виступала проти того, щоб приймати принизливі умови від влади. Ми наполягали, що амністія має бути безумовною.

— А не пробували переконати своїх опонентів з ПР, щоб вони проявили громадянську позицію, щоб не гнулися?..

— Після жорсткої розмови з президентом «регіонали» якийсь час радилися між собою. А потім різко зайшли у сесійну залу, спікер Рибак швидко, щоб не було можливості на цю тему говорити, когось переконувати, поставив питання на голосування. На табло з’явилося: 232 — «за»…

Опозиція оскаржуватиме прийняття цього закону. Зокрема тому, що було багато випадків не персонального голосування. Але навряд чи таке оскарження дасть ефект. Добре знаємо, що ця влада нехтує Конституцією, законами.

Після скандального голосування опозиція вигукувала на адресу більшості: «Раби! Раби!». У цей час Ганна Герман нервово відповіла: «Чого ви кричите? Ми проголосували за звільнення ваших людей…». Для них люди, які протестують проти свавілля, — не їхні. Інакше вони їх не викрадали б, не катували б, не вбивали б. «Їхні» люди під прикриттям міліції нині гуляють по Маріїнському парку, обкрадають звичайних киян. Одна жінка біля готелю розповідала мені, що у неї ці «тітушки» ледь сумку не вирвали…

— Прийнятий закон про амністію не вирішує ситуації. Зрозуміло, що протистояння триватиме…

— Закон Мірошниченка не розв’язує проблеми. Треба і далі продовжувати боротьбу. Мусить бути тиск на владу — і в середині країни, і ззовні. Передбачити, як розв’яжеться проблема, не може ніхто. Було б добре, якби парламент спеціальним актом прийняв рішення про повернення до Конституції 2004 року — аби позбавити президента диктаторських повноважень. Після цього треба було б сформувати Уряд національного порятунку, повернутися на шлях євроінтеграції. Тоді Майдан вважав би, що переміг. Але після скандального голосування у середу надії на те, що влада погодиться іти таким шляхом, небагато…