Врятувати «рядового» Панаса

Безпрецедентна і зворушлива акція відбулася 12 грудня у мерії — більш як сто відомих львів’ян підписали клопотання до Апеляційного суду Києва про те, що поручаються за фотографа Олега Панаса. Активіст Євромайдану Олег став відомий широкій громадськості завдяки своїм промовистим фотографіям з акцій розгону знавіснілими “беркутівцями” мирного Євромайдану у Києві. Його зухвало, у стилі 1937 року, затримали 9 грудня у Львові нібито за крадіжку мобільного телефону і етапували в Київ. Наступного дня Шевченківський райсуд Києва визначив йому запобіжний захід на час слідства — два місяці під вартою.

Пізніше з’ясувалося, що він нічого не крав, а заяви правоохоронців про крадіжку мобільного телефону — це їхня тактична хитрість. Столична Феміда підозрює львів’янина в активній участі у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою, знищенні майна, захопленні державних будівель, в опорі представникам влади із застосуванням предметів, які можуть використовуватися як зброя. Усього п’ять статей ККУ, за окремими з яких передбачається ув’язнення до восьми років. Жодних доказів вини Олега Панаса правоохоронці не мають. Суд над ним відбувався... по скайпу, ув’язнений тим часом перебував в ізоляторі тимчасового тримання. Його адвокат Тетяна Козаченко подала апеляційну скаргу.

Міський голова Львова Андрій Садовий у день затримання зустрівся з рідними Олега, місто почало допомагати із юридичним захистом. Мер, та п’ять народних депутатів запропонували взяти затриманого на особисті поруки. Але суд не зважив на це і “закрив” Олега на два місяці.

На захист незаконно ув’язненого стали представники громади міста — у великий сесійний зал прийшло понад сто відомих львів’ян (дипломати, громадські діячі, журналісти, митці, політики, бізнесмени, представники вузів, спортсмени, науковці, книговидавці, дипломати та інші), аби письмово засвідчити, що поручаються за земляка. Андрій Садовий коротко виклав суть справи: “Хочемо показати безпрецедентний процес, як громада міста стала на захист одного львів’янина. Олег працює у Винниківському госпіталі інвалідів війни і репресованих ім. Юрія Липи комп’ютерником, любить фотографувати, він чудовий, щирий хлопець. Наша принципова позиція — захистити своїх. Усі львів’яни мають бути захищеними. Згода?” — “Так!” — відповів зал.

Мер розповів, що спілкувався з мамою Олега, пані Іванкою: “Це мужня жінка. Взагалі, дивуюся зі стійкості наших жінок”. Адвоката довго не пускали до ув’язненого, чинили їй перепони, вона тільки на суді змогла до нього потрапити. «Ми сьогодні з ними, — сказав мер. — Це не тільки біль цієї родини, це біль кожного з нас. Ніхто не знає, що чекає завтра кожного з нас, кожну нашу дитину. Ми повинні захистити кожного, чужих не буває, усі свої”.

“Можливо, в історії Львова і були такі випадки, коли уся громада захищала одну людину, — сказав Андрій Садовий журналісту “ВЗ”. — Тому що сильним Львів був тоді, коли він був єдиний. Сьогодні прийшли відомі львів’яни — низький їм уклін, честь і хвала. Не побоялися. Хоча дехто і відмовився... Але це життя, це ризик, люди переживають за свій завтрашній день... (було надіслано запрошення 120-м львів’янам, прийшло трохи більше сотні. — Авт.). Але Іван Павло Другий говорив святі слова: “Не бійся, йди вперед”. Наша справа є доброю, щирою, ми хочемо жити у вільній незалежній державі, щоб ми і наші діти нею пишалися”.

Усі заяви систематизують і передадуть адвокату. У п’ятницю, 13 грудня, вони вже будуть у Києві. Позиція адвоката — щоб було таких заяв якнайбільше, це спонукатиме суддів до прийняття справедливого рішення.

Батько Олега Панаса, Ігор Романович Панас, та хрещена мати хлопця Любов Зимовіна також прийшли до мерії і підписали свої заяви. “Втішений цією акцією об’єднання львів’ян, — сказав Ігор Панас журналісту “ВЗ”. — Українці — згуртована нація, вірю, що ми будемо жити у незалежній Україні, вільній від криміналу, від продажних суддів. Моя жінка була позавчора на тому судовому фарсі. Декількома словами їй дали перемовитися з сином. Судили його по скайпу — зображення погане, звук поганий, він майже не чув, про що мова. Під час засідання адвоката викликали нібито за якимось папірцем, котрий потрібно додати до справи, за ним треба було їхати в інший кінець міста. Коли вона через 3,5 години повернулася, у суді заявили, що вона — вільний слухач. Це робили навмисне, щоб позбавити мого сина захисту і на коліні сфабрикувати справу проти нього. Олег тримається, мусить триматися... Богу душу винний, за що його затримали? За те, що виклав фотографії у Фейсбук? Ці фотографії взяло агентство Рейтер і розповсюдило... За іронією долі, він, працюючи у госпіталі інвалідів і репресованих, і сам став репресований цією владою. Я з ним не маю зв’язку вже третій день. Наш домашній телефон глючить, мобільний глючить, не знаю, що сталося, досі такого ніколи не було”.