«Колону за колоною на Київ подавай!..»
У вантажне відділення великого автобуса кілька чоловіків закочують гігантську діжку з нержавійки.
Повну меду. Пасічники з Цунева (ні, виправляють вони себе, не лише з Цунева, пасічники Львівщини) відправляють солодкий додаток до чаю мітингувальникам у столицю. Пункт призначення: Михайлівський монастир, де знайшли прихисток люди у ніч розгону Майдану. У картатих торбах — передачі з одягом, теплими речами, їжею, медикаментами. Зверху папірці на скотчі з прізвищами отримувачів.
Під Львівською облрадою формується чергова колона на Київ. Кілька великих та малих автобусів, кілька легкових автомобілів. Наближається 23 година. Чоловіки з наплічниками, з прапорами заходять до салонів. Хто вони? Цього разу — студенти та викладачі Політехніки, Комерційної академії, Академії друкарства… Безробітні… Декого проводжають дівчата та жінки.
Один з координаторів відправки колони, Петро Рой, тримає у руках списки, складені на львівському Майдані:
— Автобуси? Їх надають організації, приватні власники, просто люди, які можуть це зробити, — розповідає він. — Ті, хто їде на Майдан, платять по 100 гривень. Треба ж винаймати перевізників. Але є багато людей, які їдуть своїм ходом. За наявності вільних місць вони беруть до себе в автівки та буси тих, хто не має грошей. У кожному автобусі є координатор групи, він допомагає людям з харчуванням та нічлігом.
Власники аптечних мереж, власники торговельних мереж, за словами Петра Роя, передають на столичний Майдан медикаменти та харчі. У Києві, на вулиці Гончара, 33, діє представництво Львівського координаційного комітету. Там можна отримати необхідну інформацію, допомогу з харчування та ночівлі. Ночують люди за цією ж адресою або при церквах, у хостелах, готелях та відпочинкових комплексах, які пропонують свою допомогу приїжджим.
Чоловік, який стоїть неподалік, каже, що вони їдуть своєю машиною, і далі теж — приватними машинами, але однією колоною. У п’ятницю назад — такий «вахтовий метод» — найбільш дієвий серед тих, хто працює і не може весь час стояти на вулиці. Відпускають по черзі тих, за кого можуть виконувати роботу. Або беруть короткі відпустки, відгули.
Вранці телефоную одному з львів’ян. Михайло каже, що доїхали нормально. ДАІ зупиняла кілька разів, але, перевіривши, бажала щасливої дороги. Приїжджі зранку були під Кабміном. Тоді — на Майдан, а після обіду — до Верховної Ради. Настрій нормальний. Робочий. Усі розуміють, що розходитись не можна, що треба передавати естафету з рук у руки.
