«Тітушки» поклялися більше не нападати на пресу

Цього тижня сенсаційно — перемогою здорового глузду — завершилася драматична історія із побиттям українських журналістів. Йдеться про кореспондента «5 каналу», колишньої співробітниці «Високого Замку» Ольги Сніцарчук і фоторепортера «Комерсант-Україна» Влада Соделя, які 18 травня у Києві під час висвітлення мітингу опозиції зазнали нападу «спортсменів-гопників». Уперше у вітчизняній історії Феміда стала на захист професійних прав і гідності «сторожових псів демократії».

Із п’яти десятків нападників, які намагалися завадити акції опозиції, на лаві підсудних опинилися четверо найбільш «буйних». Серед них — студент… юридичного факультету Білоцерківського аграрного університету Вадим Тітушко. На початках ці «гопники», які завдали травм журналістам, ображали їх — заперечували свою вину. Але під тиском неспростовних доказів (фото цього побоїща облетіли весь світ) дали задній хід. Троє вуличних бандитів у суді визнали свою вину, попросили пробачення у журналістів, пообіцяли більше ніколи не хуліганити. За вироком Шевченківського суду Тітушка засуджено до двох років умовного покарання, його напарників Михайла Пшука (раніше уже сидів за ґратами 5 років) і Сергія Приходька — до півтора року умовного покарання. Суд над Андрієм Ярошенком (який спочатку пішов на визнання вини і уклав «мирову», а потім відмовився від своїх слів) продовжиться 13 вересня. Засуджені мають компенсувати майнову шкоду: Ользі Сніцарчук — 707 грн. 20 коп., Владу Соделю — 1 тис. 613 грн. Ще по 11 тисяч грн. Тітушко повинен виплатити обом цим журналістам за завдану моральну шкоду. Два інші нападники, Пшук і Приходько, зобов’язалися загладити свою вину перед нашими колегами, заплативши їм по 4 тис. грн.

Відразу після судової ухвали Ольга і Влад заявили, що все до копійки з отриманого від «тітушків» віддадуть на благодійні цілі — одна їх частина піде на лікування хворого музиканта, інша — на підтримку Громадського інтернет-телебачення, яке започатковують колишні журналісти ТВі.

Вадим Тітушко задоволений умовним покаранням. Хоч наївся ганьби на весь світ, але це краще, ніж їсти «баланду». Тепер готується демонструвати свої м’язи у мирних цілях — на Кубку світу зі змішаних єдиноборств…

Своїми враженнями від судового процесу, від перемоги на ньому Ольга Сніцарчук поділилася з кореспондентом «Високого Замку».

Ольга СНІЦАРЧУК: «Цим «гопникам» надалі треба бути чемними хлопчиками…»

— Наша влада зазвичай не церемониться з журналістами, не визнає порушення їхніх професійних прав. Чому зазвичай приручена Банковою вітчизняна Феміда цього разу стала на ваш бік? Надто очевидні докази? Міжнародний резонанс? Намагання влади «випустити пару» і заробити «демократичні» бали в європейців?

— Думаю, йдеться про сукупність усіх чинників, усі вони взаємопов’язані. Якби, приміром, бракувало доказової бази (а фотовідеоматеріалів виявилося більш ніж достатньо), то самого міжнародного резонансу навряд чи вистачило б для нашої перемоги. І навпаки. Тому — подяка кожній людині, яка від самого початку нас підтримала. А якщо хтось «демократичні» бали так заробляє — нехай! Може, заразом привчиться до демократії. Важливіше інше — є прецедент, який, сподіваюся, допомагатиме колегам.

— У вас з Владом не було бажання домогтися жорсткішого вироку — засадити «тітушків» за ґрати?

— Із самого початку нам самим цікаво було дізнатися, чого вартує напад і нанесення ударів журналісту, чию роботу захищає ціла стаття Кримінального кодексу. 3 роки позбавлення волі для Тітушка і по 2 роки обмеження волі для його соратників, нехай навіть умовно, більше 30 тисяч гривень моральної компенсації (якщо до нас надійде ця сума — ми вже оголосили, що повністю віддамо її на благочинність), публічне вибачення перед усіма журналістами у суді перед камерами. Хіба цього мало? Думаю, Тітушку і компанії так не здається. Щодо ґрат. Якщо ці люди за час «відстрочки» порушать умови випробувального терміну — у них є всі шанси відбути покарання повністю за ґратами. Щоби цього не сталося, їм треба бути надалі чемними хлопчиками…

— Подейкують, на «мирову» ви пішли за «порадою сторонніх» — можливо, навіть на прохання іноземних дипломатів-євроінтеграторів, які не хотіли цього тліючого скандалу напередодні Вільнюського саміту…

— У цій справі ми дослухалися лише до порад адвокатів. Хоча мені теж «подейкували» із МЗС, що їх з-за кордону закидали запитами щодо нашої справи. Мирова угода стала результатом довгої і професійної роботи наших захисників. У цивілізованому світі підписувати подібні угоди — звичайна практика. В цій угоді слово «мир» не ключове. Ключове — визнання «тітушками» вини і їхнє обумовлене покарання.

— Чи відчували підтримку правозахисних, журналістських організацій? Можливо, деякі з них номінували вас на премії-ґранти на кшталт» «за професійну мужність»?

— ґрантів ні я, ні Влад ніколи не отримували. На жаль J. Щодо підтримки — ми її відчували, і неймовірно за неї вдячні. Як вітчизняним, так і закордонним колегам. Вдячні усім журналістам, які виходили на акції, ночували у наметі під МВС, вимагаючи законності, приходили упродовж літа на суди…

— Чи вірите у щирість каяття «тітушків»? У те, що ваша перемога стане повчальним уроком для цих «мордоворотів»?

— Мордовороти і щирість — це, звичайно, екзотичне поєднання. І дуже рідкісний підвид «гомо гопуса». Але, сподіваюся, інстинкти «самозбереження» їх не підведуть…