Мельнику браслет — як зайцеві стоп-сигнал

Затриманого на хабарі ректора Петра Мельника таки «окільцювали». Ще у середу вдень домашній арештант був без електронного браслета, а спати лягав вже з цим персональним «навігатором». Це якщо вірити на слово міліції й адвокатам скандального ректора. Бо фотодоказів наразі ніхто не бачив. А ось підтвердження того, що браслет не особливо обмежує пересування пана Мельника, вже є. За адресою в Ірпіні, де відбуває домашній арешт, «обраслечений» ректор надовго не затримався. Наступного дня його адвокат повідомив, що Мельник вже у Бучі. А це — за п’ять з половиною кілометрів від Ірпіня.

Не ВСТИГ арештант до електронної обновки призвичаїтися, як одразу ж на лікарняне ліжко зліг. Адвокат Мельника Руслан Місюна заявив, що у Бучанську лікарню ректора відвезли, бо у того тиск, мовляв, підскочив, і потрібно було обстеження. Болячки до пана Мельника, наче за графіком, чіпляються. Затримали — у лікарню. Після суду, який ректор то на лаві пролежав, то в інвалідному візку просидів, — у лікарню. А тут журналісти приїздять до Ірпіня і застають «важко хворого» Мельника за лопанням кавуна на терасі. І знову ректору терміново «поплохєло»: зник у будинку, а невістка виправдовувалася, що свекор не може вийти, бо погано почувається.

Схоже, електронний браслет теж різко вплинув на самопочуття арештанта. Чи, може, пан Мельник вирішив пересидіти у лікарні до кращих часів, поки прискіпливий інтерес до його персони вгамується?

Як би там не було, а під таким домашнім арештом ректору, як вільній пташці, живеться. Навіть електронний браслет йому — не завада. Як таке може бути? Може, підтвердив «ВЗ» колишній заступник міністра внутрішніх справ, народний депутат Геннадій Москаль.

— Для мене дивно, що функції, пов’язані з виконанням рішень про домашній арешт, поклали на Міністерство внутрішніх справ, — каже нардеп. — МВС до виконання таких судових рішень не готове. Я давав запит — закуплено десь 700 електронних браслетів в Ізраїлі. Але до кожного такого браслета ще має бути окремий монітор. Якщо людина порушує встановлені для пересування межі, на монітор одразу надходить сигнал тривоги. На місце має виїхати оперативна група, зафіксувати порушення. Браслети є. Але я не чув, щоб закупили необхідне до них обладнання. Це по-перше. По-друге: мають бути спеціально виділені співробітники, які б вели цілодобове чергування і займалися моніторингом інформації про пересування тих, кому одягли електронні браслети. Має бути чітко визначено, хто несе відповідальність за ключ від браслета. Потрібні спеціально навчені люди. Не кожен же сержант розбереться, як той браслет працює, як його надягати, як під’єднати до пристрою, який відстежуватиме сигнал, як замінити живлення чи відремонтувати у разі поломки. Не врегульовано і багато інших питань. Якщо людині, на яку одягли браслет, конче потрібно кудись поїхати чи піти (в лікарню, магазин), тоді що? Якщо вона вийде з дому до міліції написати заяву з відповідним проханням, це вже буде порушенням. Тобто має бути якийсь засіб зв’язку, наприклад, електронний, щоб людина могла звернутися до міліції, якщо їй треба прийти і написати заяву на дозвіл сходити у поліклініку чи поїхати на похорон родича в іншу область. Хто має розглядати такі заяви і давати чи не давати дозвіл, для мене теж не зрозуміло. Начальник міліції не має права, він буде скеровувати в суд. Що робити з порушеннями режиму домашнього арешту, як їх фіксувати, куди передавати? Є маса запитань, відповідей на які не дають ні поспіхом склепаний Адміністрацією президента Кримінально-Процесуальний кодекс, ні жодні інструкції. Норма закону є, а механізму її виконання немає. Ухвалили, а далі — мастіть собі голову. Я запитував, що і як, у працівників міліції. Вони кажуть — це така проблема. Всучили міліції не властиві їй функції, навіть не роз’яснивши, що й до чого. Це як мавпа з гранатою: гранату дали, а як користуватися, не навчили. Думаю, Кабмін мав би ухвалити постанову про застосування електронного браслета, де би виписав усі положення.

— Зі сказаного вами можна запідозрити, що браслет для Мельника — теж профанація...

— Одягти браслет — тут проблем немає. Браслет є, народ спокійний, що Мельник вдома. А що далі? Як будуть його контро-лювати? Як позначать межі, які не можна порушувати: що, крейдою на підлозі чи на асфальті намалюють? А як, наприклад, проникнути у житло людини, яка має браслет, коли та може спокійно сказати: я випив снодійного, міцно спав і не чув, що хтось стукав у двері.

— Те, що журналісти застукали арештанта Мельника не за місцем ірпінської прописки, а у сусідньому будинку — порушення?

— Це лише підтверджує, що немає контролю за дотриманням режиму домашнього арешту. Скільки вже суди повиносили таких рішень, і скільки випадків, коли арештовані просто начхали на цей арешт. Ніхто ніяких браслетів їм не одягав, бо немає. Немає фахівців, обладнання. І ці особи і далі ходили вночі красти, поки їх не спіймали.

Не бачу на сьогодні ефективності такого запобіжного заходу, як домашній арешт, бо немає механізму його реалізації і контролю. Це й у випадку з Мельником видно. Сьогодні його не за місцем прописки застукали, завтра і в рідній академії можуть застати.

— Які санкції передбачені за порушення режиму домашнього арешту?

— Заміна домашнього арешту на більш жорсткий запобіжний захід — утримання під вартою. Це має вирішувати слідчий суддя. Але скільки таких порушень може бути, ніде не прописано.