Луганський українофоб обізвав державну мову «нещасною»

До річниці прийняття сумнозвісного закону «Про засади державної мовної політики» (був ухвалений 3 липня) українці отримали ще одне підтвердження того, що державна мова у нас — на задвірках, є беззахисною. На її оборону не готові стати навіть державні інстанції. Це засвідчила історія з одіозним депутатом Луганської облради від Партії регіонів, директором обласної держтелерадіокомпанії Родіоном Мірошником. Він свого часу працював заступником луганського губернатора, прес-секретарем Віктора Януковича, голови фракції ПР у Верховній Раді Олександра Єфремова.

У липні МИНУЛОГО року луганські депутати зібралися на позачергову сесію, щоб підтримати скандальний мовний закон. Серед промовців виділявся Мірошник. Він обурювався виступами опозиції у Києві, яка вимагала захистити державну українську мову. «Що це за мова така нещасна, що її треба захистити від усього, і вона повинна рости в оранжереї? Виходить, що цією мовою якщо ми вчимо дітей, то позбавляємо їх всього, ростимо просто недона…, недорасу».

Вислови депутата-чиновника обурили жителя Луганська Валентина Ткалича. Він звернувся до Ленінського районного суду міста з позовом. Вимагав визнати Мірошника винним у порушенні його громадянських прав. Слова про «недорасу» Ткалич, який навчався у школі українською, сприйняв як образливі — а тому вимагав від Мірошника публічно вибачитися перед ним.

Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі, опозиційні політики просили висловитися з цього приводу експертів. Лише Інститут української мови НАН України розцінив виступ Мірошника як неповагу до державної мови і української нації. А от інші три державні установи — Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. Кураса, Інститут культурно-інформаційних досліджень та Інститут філософії, які підпорядковуються Національній академії наук, крамоли у виступі Мірошника не побачили! По суті, стали на бік відповідача.

«Депутат Луганської обласної ради Родіон Мірошник не мав на меті принижувати українську мову і розпалювати національну ворожнечу, коли українців назвав «недорасою», а українську мову — «якоюсь нещасною». Про це йдеться у висновку, що його зробив експерт відділу філософських проблем етносу та нації Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАН України Володимир Фадєєв. На думку науковця, виступ Мірошника «являє собою типовий зразок привертання уваги до мовного питання і відображає позицію з цього питання, що є домінантною в місцевих радах сходу і півдня України».

Іншу думку, ніж цей експерт, має доцент кафедри української мови та літератури Східноукраїнського національного університету імені Даля Ірина Магрицька. За її словами, Мірошник під час президентських виборів 2004 року був прес-секретарем Януковича, тож є «не останньою людиною в Луганській області». За словами Магрицької, «коли він назвав українців, які навчають своїх дітей в українських класах, недорасою, очевидно, озвучив не лише свою думку, а й думку вищого керівництва Партії регіонів».

P.S. Свого часу народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко називав львівсько-галицький діалект «відрижкою» тієї частини України, яка колись була постійно під чиїмось гнітом». За цю свою брутальність Колесніченко теж не був покараний…

Мирослав ПОПОВИЧ, директор Інституту філософії Академії наук України

Виступ Родіона Мірошника — безумовно, хамський, безумовно, антиукраїнський випад. Але і нам треба бути виваженим в оцінці його вчинку. Йдеться про те, кого, за що і як можна судити. На думку нашого експерта, цей випадок не тягне на юридичну справу. Не за все треба саджати до в’язниці. Вчинок Мірошника має бути засуджений як аморальний, як нетерпимий до суспільства хід міркувань.