Революційність Луценка за ґратами не згасла

Новина про президентську амністію для Юрія Луценка відсунула на задній план усі найгарячіші події. «Вольну» для екс-міністра обговорюють не лише в Україні, а й на Заході. Хтось — з прив’язкою до перспектив Києва у запланованому на травень і, вочевидь, вирішальному для України етапі переговорів щодо Угоди про асоціацію з ЄС. Хтось — з оглядкою на запевняння, що звільнення Луценка вигідне Банковій не лише для покращення міжнародного іміджу. Чи вдасться владі відбілитися, зробивши «хід Луценком», і яким буде ефект від повернення екс-міністра у політику після вимушеної паузи. Про це — у розмові з політтехнологом Денисом Богушем.

— Помилування Луценка — фантик для Євросоюзу напередодні вирішального раунду переговорів щодо Угоди про асоціацію?

— Тут все просто. Луценко не страшний для Партії регіонів і для влади загалом. Бо в нього немає достатнього рейтингу. От якби випустили Тимошенко, за яку на президентських виборах проголосували понад 11 мільйонів... З огляду на рейтинги Луценко для влади безпечний. А ось з точки зору ефекту на Заході його звільнення можна розцінювати як суперхід. Звичайно, європейські лідери привітали це рішення, сприймаючи його як величезний позитивний крок.

— Наскільки цей крок вплине на результати переговорів з ЄС?

— Що вплине, — факт. Але наскільки, важко сказати, бо ще не знято тему Тимошенко, вибіркового правосуддя, залишаються питання щодо позбавлення мандата Власенка...

— Коментуючи амністію Луценка, дехто з експертів висловив думку, що у такий спосіб влада намагається вбити одним пострілом одразу двох зайців: не лише задобрити Захід, а й насолити опозиції, посиливши внутрішні конфлікти в її рядах. Ось що заявив з цього приводу політтехнолог Тарас Березовець: «Звільнивши Луценка, намагаються створити велику проблему для самої опозиції. Відносини у трикутнику «Яценюк — Тягнибок — Кличко» і так небезхмарні. Розрахунок робиться на відому всім контраверсійність Юрія Віталійовича. На те, що, маючи моральне право (ви не сиділи, а я — так!) диктувати своє бачення, він виверне навиворіт всю опозицію».

— Луценко розуміє, який у нього рейтинг і які рейтинги в Яценюка чи Кличка, і хто в опозиції головний. Тому, думаю, конфлікту не буде. Хоча у політиці ніколи не кажи «ніколи».

— Наскільки активним буде повернення Луценка у велику політику?

— Це від нього залежить, від його бажання. Луценко — дуже сильна бойова одиниця в опозиції. Це — людина, яка може виступати на мітингах, в ефірах, доносити і відстоювати свою точку зору. Але, на жаль, рейтингу це не додає. Візьмемо, для прикладу, В’ячеслава Кириленка. Хороший спікер, оратор, але у нього немає такого рейтингу, як, скажімо, в Яценюка чи Кличка.

— Ви часто згадуєте про рейтинг Луценка. Чи не додасть його екс-міністрові політичне ув’язнення?

— Додасть, але не багато. Це все одно, що посадили б Ющенка, а потім він вийшов на волю.

— Доводилося чути думки про те, що тепер Луценко-революціонер стане поміркованішим у своїх діях. Вже навчений, мовляв, гірким досвідом.

— Не думаю. Луценко не здався. Він не просив президента про помилування. А це — сильний чоловічий вчинок. Уся ця ситуація лише додасть Луценкові сил для подальшої боротьби.

— Говорячи про повернення Луценка у політику, одні припускають, що він намагатиметься створити свою політичну силу. Інші впевнені, що примкне до якоїсь із партій (найчастіше називають «УДАР»).

— Побачимо. Але як би там не було, Луценко залишається потужною бойовою одиницею, на яку може розраховувати опозиція.