Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Між греко-католиків вбивають клин!

Є підозра, що у цьому зацікавлені іноземні спецслужби

Майже шість мільйонів українських греко-католиків, які сподівалися, що найгірші часи в історії їхньої церкви позаду, підстерігає несподівана небезпека — розкол. Його наполегливо пробують привнести ззовні, в тому числі з допомогою державних органів. Пережили радянські репресії, а, виявилося, що загроза чатує вже у незалежній Україні. Клин у згуртовану спільноту УГКЦ, яка, на відміну від інших конфесій, завжди відзначалася єдністю своїх рядів, хоче вбити її двійник, чи то пак — клон. Йдеться про самопроголошену альтернативну громаду, яка іменує себе Українською правовірною греко-католицькою церквою (УПГКЦ). Схожа абревіатура, але, як і у сфальшованих брендах — інша якість, інша сутність, інша мета. У середовищі канонічних греко-католиків цих «правовірних» називають сектантами. Декретом Папи Римського їх відлучено від Церкви. Поза тим УПГКЦ наполегливо вимагає від перших осіб України офіційного визнання, тобто державної реєстрації. За інформацією «Високого Замку», таке свідоцтво у Міністерстві культури владика Маркіян (Гітюк) із групою його священиків могли отримати вже у середу, 6 лютого…

Про ПОЯВУ так званої Української правовірної греко-католицької церкви стало відомо у серпні 2009 року. Тоді «правовірний Синод єпископів УГКЦ» повідомив президента Віктора Ющенка про «радісну подію»: заснування нової Церкви — УПГКЦ. Причиною появи такої альтернативної структури автори листа назвали… «єресі», які нібито проповідував кардинал Любомир Гузар. «Правовірні» звернулися до глави держави з проханням про реєстрацію. Відмову від неї розцінювали як релігійну дискримінацію…

Через півтора року «синод єпископів УПГКЦ» оголосив про заснування «Візантійського Католицького Патріархату», патріархом обрали Іллю (Антоніна Догнала). Цього чоловіка у релігійних і світських колах називають особою неоднозначною, більше того — одіозною. Народився він у 1946 році у чеській Моравії. Був римо-католицьким священиком. Але через викличну поведінку (зокрема забороняв важко хворим людям вживати ліки) авторитету собі не заслужив. Внаслідок неблаговидних діянь моравський єпископ вигнав Догнала з парафії...

Була інформація, що Догнал активно співпрацював зі спецслужбами Чехословаччини. Коли демократична громадськість Чехії готувалася обрати своїм президентом Вацлава Гавела, Догнал організував кампанію дискредитації цього народного політика-драматурга…

Випадково чи ні, у буремний для України 2004 рік Антонін Догнал з’являється в Україні. І тут його священицька діяльність далека від канонів. Безпідставно оголосив себе «таємно висвяченим». Через «незаконне присвоєння уряду та незаконне виконування служіння», «розпалювання бунту та ненависті проти Владики Михаїла (Колтуна) і Верховного Архієпископа Києво¬Галицького Любомира (Гузара), підбурювання підлеглих до непослуху щодо них» був покараний карою великої екскомуніки ¬ відлученням від Церкви…

У відповідь Догнал оголосив про посмертне відлучення від Церкви… Папи Римського Івана Павла ІІ, теперішнього глави Ватикану Папи Бенедикта XVI, заборонив згадувати його ім’я під час літургій. Погрожував, що всі його опоненти мучитимуться у пеклі. Наклав анафему на багатьох церковних і світських осіб, державних діячів світу, включаючи Барака Обаму, Анґелу Меркель (російського президента Володимира Путіна у цьому списку немає).

У 2011 році громадянин Чехії Антонін Догнал став головним фігурантом скандалу з побиттям жінки у Львові (інцидент стався біля колишньої каплиці отців редемптористів на вул. Плуговій, 6). Суд (в УПГКЦ його називають «монстрпроцесом») визнав Догнала винним у рукоприкладстві. Самопроголошеному патріарху на п’ять років заборонили в’їзд в Україну.

Поза тим, Антонін Догнал та його соратники й надалі вимагають реєстрації своєї церкви, ллють бруд на УГКЦ. Заявляють, що вона «політично маніпулює громадськістю», підтримує опонентів нинішньої влади, зокрема Юлію Тимошенко. У листі до прем’єр¬міністра України Миколи Азарова «представники громадських організацій» (адреса їхнього офісу та сама, що і у «синоду єпископів УПГКЦ» — І. Ф.) просять главу уряду про «авторитетний контроль над Апеляційним судом у справі Догнала» (його засідання відбудеться 21 лютого 2013 р.). Більше того, попереджають: якщо не буде такого «контролю», то «на Львівщині дійде до антиурядового політичного путчу». А далі у листі до пана Азарова сказано: (УВАГА!!!) — «Якщо підтримаєте законну реєстрацію УПГКЦ, то монополія антиурядових сил УГКЦ на Західній Україні буде зламана».

За «височайшим захистом» у справі їх реєстрації «синод єпископів УПГКЦ» звернувся і до народного депутата від Партії регіонів, одного з авторів антиукраїнського мовного закону — скандально відомого Вадима Колесніченка. У цьому листі УПГКЦ знову заявляє про монополію УГКЦ, мета якої, мовляв, «політично маніпулювати громадськістю». «Капають» провладному депутатові і на колишнього главу УГКЦ Любомира Гузара, на ініційовану ним глибоко патріотичну громадську ініціативу «Перше грудня», яка, мовляв, має на меті «змінити правила гри у державі» (політичний путч).

Невже і справді для того, щоб зламати «інакомислячих» у Галичині, уряд Азарова¬Януковича піде на узаконення «правовірних греко-католиків»?

Уривок листа симпатиків Догнала до прем’єра Азарова, в якому вони попереджають про «антиурядові сили УГКЦ».

Коментарі для «ВЗ»

Отець ДМИТРО

(від імені секретаріату УПГКЦ)

Наше звернення до народного депутата (Вадима Колесніченка) було мотивовано тим, що подібно, як наша Церква, так і він виступив на захист моральних вартостей українського народу. Тому звернулися до нього, хоч він і належить до православної церкви Московського патріархату. Ми знали, що він буде обстоювати закони України перед несправедливістю, яку щодо нас вчинили деякі державні урядовці… Вадим Колесніченко відповів, що передав наше прохання у міністерство культури.

Михайло КОСІВ,

народний депутат України кількох скликань

Загрози розколу Української греко-католицької церкви немає. Надто мізерною і скомпрометованою є ця «групка Догнала», яку, як свідчать фахівці на основі документів, заснували найняті представники іноземних спецслужб. Але клопоту вона завдасть, звичайно, чимало. Невідомо лише, чому міністерство культури, а не міністерство юстиції розглядає реєстрацію цієї групки…

Провокація за участю Догнала робиться для того, щоб знищувати у всіх сферах, у тому числі церковній, все, що є українським, національним за своїм характером. У нас національними за своєю суттю є Українська православна церква Київського патріархату, невелика за своїм складом Українська автокефальна православна церква і, поза сумнівом, ¬ Українська греко¬католицька церква. Ці структури представляють українську національну віру. Комусь це треба зруйнувати. Комусь треба зруйнувати нашу мову, нашу історію, нашу церкву. Для цього і засилають такі ось «групи Догнала». Ці люди звідкілясь мають великі кошти, на які роблять розкольницьку справу.

А те, що люди Догнала звернулися до нардепଫрегіонала» Вадима Колесніченка, підтверджує антиукраїнську суть всієї цієї затії. Коли нарешті з’явиться українська державна влада, то такі, як Колесніченко, будуть притягнуті до відповідальності за Кримінальним кодексом через розпалювання національної і релігійної ворожнечі. Бо цим цей чоловік і займається. Думаю, всім стає зрозуміло, хто такі догналівці, якщо звертаються за допомогою до таких, як українофоб Колесніченко…