«Не треба розчухувати болючі рани польсько-українських відносин…»

Генконсульство України у Кракові звернулося до місцевих правоохоронних органів, адміністрації кладовища з вимогою розслідувати цей акт плюндрування, знайти і покарати винних, повернути барельєф Богдана Лепкого, а також посилити охорону місця його вічного спочинку. У поліції відповіли, що наразі не бачать якихось «націоналістичних» мотивів у пошкодженні пам’ятника. Припускають, наругу могли вчинити упродовж останніх двох тижнів. Триває розслідування цієї резонансної події.

Миттєво відреагували на неї у Бережанах на Тернопільщині, з якими був пов’язаний тривалий період життя і творчості Богдана Лепкого, де є його музей, споруджено пам’ятник, і де письменника зарахували до списку почесних громадян міста.

Міський голова Ростислав Бортник звернувся до мерії і поліції Кракова з проханням знайти зловмисників. Не виключив, що у цьому ганебному вчинку може бути російський слід, адже Лепкий багато працював над постаттю ненависного москві гетьмана Івана Мазепи…

Бережанський голова попросив президента України та главу вітчизняного МЗС розглянути можливість ексгумації останків Лепкого, щоб перепоховати його у Національному пантеоні або у рідних для нього Бережанах.

Своє слово сказав і Олег Шупляк, всесвітньо відомий український художник із Бережан, автор портрета-двовзору «Різдво» (1992 р.) за мотивами оповідань Б. Лепкого. Пан Олег висловив готовність безкоштовно і максимально точно виготовити 3D-модель вкраденого барельєфа та передати його на виготовлення з допомогою верстата із ЧПК (із числовим програмним керуванням).

Більше про свою ініціативу митець розповів кореспондентові «Високого Замку»:

— У своїх дитинствах ми з Богданом Лепким, можна сказати, ходили по одних і тих же стежках. У книзі спогадів «Казка мойого життя» він описує Вали — мою родинну місцевість, де я народився, виріс. Батько Богдана Лепкого, отець Сильвестр, мав парафію у селі Поручині, що через річку з моїм рідним селом Біще. Богдан провів свої дитячі роки і у Біще, і у Поручині. Згодом розповідав у своєму творі, як бігав по Валах і знаходив там наконечники стріл…

Тож коли я побачив у соцмережах повідомлення про руйнування на могилі Богдана Лепкого, як його краянину, шанувальнику його творчості, захотілося зробити щось, щоб якнайшвидше відновити цю руїну, поставити на могилі бодай тимчасову копію барельєфа-оригіналу. Згодом прийшло уточнення: барельєф не побили, а викрали. Відтак є якийсь шанс, що його ще можуть знайти.

Після того, як я озвучив свою пропозицію, мені почали телефонувати зі словами підтримки лепкознавці, громадські активісти… Вважаю, що у цій справі ми повинні чинити максимально виважено. Не факт, що барельєф вкрадено з мотивів політичних, що це була провокація. Можливо, його вкрав хтось із безхатьків, щоб мати гроші на пляшку оковитої. Тому, гадаю, не варто роздмухувати цю історію, не треба розчухувати болючі рани складних польсько-українських відносин. Але бачу, декому цього хочеться…

Якщо ж оригінальний барельєф все-таки не вдасться відшукати і повернути на місце, я готовий взяти участь у конкурсі з його відновлення і застосувати весь мій досвід роботи із сучасними технологіями, які дозволяють максимально достовірно відтворювати втрачені пам’ятки.