Де закінчується «кільце розкоші»?

Тим часом голова Львівської ОДА Максим Козицький нарікає, мовляв, через недосконалість законодавства у ЛОДА спеціалісти середньої ланки заробляють скромно, тому їх «переманюють» у громади, де можуть отримувати зарплатню на порядок більшу. У деяких громадах Львівщини, каже пан Козицький, «роздуті» штати, а керівники отримують по 300% премії, через що загальна зарплатня у декого сягає 100−150 тисяч гривень на місяць. При цьому не усі громади є фінансово успішними.

Про фінансову ситуацію у громадах «ВЗ» розповів директор департаменту економічної політики Львівської ОДА Вадим Табакера.

«Якщо територіальні громади можуть собі дозволити платити гідну зарплату своїм працівникам, це — добре, — каже Вадим Табакера. — Гідна зарплата — це можливість запросити кращих фахівців з проєктного менеджменту, які перемагатимуть у міжнародних грантових проєктах, відтак залучатимуть до громади кошти. Коли робимо загальний рейтинг територіальних громад Львівщини, то аналізуємо близько пів сотні показників. І бачимо, що фінансовий стан громади часто корелюється з тим, чи розвивається громада, чи є гроші. Якщо є гроші, громада може замовити якісних фахівців, а ті фахівці, відповідно, вже наповнюють роботою кожен з напрямів — від ветеранської політики і соцзахисту, до надання адміністративних послуг і залучення інвестицій.

— Максим Козицький нарікає, що фахівців «переманюють» у громади, тому в ЛОДА велика плинність кадрів.

— Плинність кадрів у ЛОДА висока. За ті шість років, що я працюю, наполовину, якщо не на дві третини, склад департаменту змінився. Молоді люди демотивовані працювати довше, ніж рік-півтора. Вони здобувають досвід, який дає їм дорогу туди, де платять більше. Це, зокрема, і робота в громадах.

Наприклад, начальник відділу від нас пішов працювати у Солонківську громаду, де запропонували йому кращі умови праці. Для мене, як для директора департаменту, це була велика втрата. Солонківська — одна з найкращих громад Львівської області, яка робить багато проєктів, відповідно, потребує найкращих фахівців.

— Чи є випадки, коли громада неуспішна, а керівники отримують «космічні» зарплати?

— Львів і усі громади навколо Львова — фінансово спроможні. Я їх називаю «кільцем розкоші». Це громади, де розвиваються економіка, торгівля, бізнес малий, середній і великий. Відповідно, вони платять своїм працівникам найбільші зарплати. Чим далі від Львова — тим нижчий середній рівень зарплат у громадах. За винятком Славської громади, де зараз реалізується інвестиційний проєкт гірськолижного курорту.

Тобто є така географічна закономірність. Якщо хочеш мати успіхи і найкращих працівників — треба платити. Щоб досягти успіху, треба написати проєкт, здебільшого його пишуть англійською мовою. Треба захистити цей проєкт. І тут має бути компетентний фахівець проєктного менеджменту.

У деяких громадах бачимо таких фахівців, вони круті, і ми їх навіть колись наївно пробували переманювати на роботу у державну адміністрацію, щоб посилити департамент економіки, блок регіонального розвитку. Але вони не поспішають до нас іти. Бо у громадах їм створили комфортні умови праці, їх стимулюють гідною зарплатою. Є навіть фахівці, що зі Львова їздять на роботу у громади.

— Які громади прибуткові, а які збиткові?

— Є громади, спроможні і неспроможні фінансово. Спроможні заробляють і на себе, і навіть на державу — від них вилучається так звана реверсна дотація у держбюджет. Реверсна дотація — кошти, що вилучаються з місцевих громад до дербюджету, це механізм, за яким багатші громади передають частину своїх доходів для підтримки менш спроможних громад.

А є громади, що й на себе не заробляють. Тоді держава дає їм базову дотацію вирівнювання, щоб забезпечити мінімальний рівень надання послуг у тих громадах, щоб вони могли профінансувати свої бюджети.
Найбільш фінансово спроможні громади — це Львівська, Сокільницька, Підберізцівська, Солонківська, Добросинська, Зимноводівська, Новояричівська. Тобто вся ця перша сімка громад — агломераційні. Далі йде Добротвірська, Мурованська — по сектору фінансів вони добре почуваються. Підтягнулася Белзька громада. Там ще у 2019 році не було жодної дороги, яка б не нагадувала марсіанський пейзаж. Зараз там реалізували українсько-польський проєкт з побудови дорожньої інфраструктури, сполучили Раву-Руську, Белз, Угнів із Шептицьким. Це покращило логістичний потенціал громади. Там місцева адміністративна команда пише гранти, залучають кошти. Провели інвентаризацію землі, що дозволило їм збільшити доходи від неї.

— Які проблеми у неспроможних громад?

— Часто неспроможність пояснюється географічним розташуванням, тобто віддаленістю від обласного центру. І важкими умовами існування. Гірські території Львівщини — це важкі умови для господарювання. Там зима сильніше відчувається, і довша. Відповідно дороги руйнуються, індустріального парку не побудуєш, бо для нього треба щонайменше 10 гектарів землі згідно із законодавством. А там і двох гектарів не знайдеш вільних, щоб були як одна ділянка. Їм залишається розвивати туризм і сільське господарство. Косівська і Хирівська громади часто залишаються у нижній десятці рейтингу.

Якщо говорити про негірські громади, то це Підкамінська, Поморянська. Вони розташовані на межі Львівської області, там переважно сільськогосподарська спеціалізація, немає великих підприємств, відповідно, з наповненням бюджету завжди є проблеми.
Крім того, вони не мають стратегії. Наприклад, Поморяни утворилися у 2020 році і відтоді не робили своїх стратегій. Журавненська ТГ так само часто потрапляла в останню десятку рейтингу. Але вони активно завершують написання стратегії.
Турківська громада ніби міська, але важко їм жити. Це гірська територія, периферійна громада. Вони так само напрацьовують свою стратегію, беруть участь у проєктах, залучають гроші, інвентаризують майно, проводять грошову оцінку землі. Працюють у сфері адміністрування місцевих податків і зборів. Бо якщо немає в громаді великих платників податків, цим можна наповнювати бюджет. Звідки давати надбавки освітянам згідно із законодавством? Звідки фінансувати ремонт вулиць і доріг місцевого значення? Треба відпрацювати напрям місцевих податків.

Наприклад, Підберізцівська — невеличка громада, але торік очолювала рейтинг громад Львівщини. У них найкраще з усіх працює адміністрування місцевих податків і зборів. Вони працюють у всіх можливих напрямах цифровізації, комунікують з мешканцями. Дрогобицька громада добре торік відпрацювала по місцевих податках і зборах, скоротила рівень заборгованості з цього напряму. Треба дивитися на кращі громади, вивчати їхній досвід і працювати на результат.