Після втрати на війні усіх кінцівок — став на лижі!

Я познайомилася з Миколою влітку минулого року. Випромінював жагу до життя. На його футболці були такі слова Івана Франка: «Лиш боротись — значить жить». Ця цитата стала життєвим кредо воїна… Попри те, що Микола двічі пережив клінічну смерть.

41-річний Микола Шот із Новояворівська від початку повномасштабного вторгнення боронив Україну у складі 93-ї бригади «Холодний Яр». 2024 року на Бахмутському напрямку внаслідок важкого мінно-вибухового поранення захисник втратив обидві руки й ноги. Попри чотири ампутації, ветеран та пацієнт Центру Unbroken щодня робив усе можливе, аби далі жити активно й цікаво та ні від кого не залежати.

«Навесні 2025-го Микола, вже на протезах, взяв участь у своєму першому забігу. Влітку повернувся до своєї улюбленої справи — водіння авто. А восени став ментором Центру UNBROKEN, аби допомагати іншим захисникам теж перемагати свої травми. І ось узимку незламний ветеран наважився випробувати свої сили у гірськолижному спорті. До поранення Микола добре катався на лижах. А тепер уперше вирішив зробити це на протезах», — розповіли журналістці «ВЗ» у Центрі UNBROKEN.

Аби втілити цю мрію ветерана, до Буковеля разом із ним вирушив фізичний терапевт Центру UNBROKEN і добрий друг Миколи — Андрій Новосад. Товариші перевірили найбільший гірськолижний курорт України на доступність.

Як повідомили журналістці «ВЗ» у Центрі «Незламні» (UNBROKEN), гірсько-лижний курорт є досить доступним для людей з інвалідністю. Микола був у Буковелі два дні, жив у безбар'єрному номері. «У цьому номері адаптований санвузол. Є можливіcть заїхати на колісному кріслі у ванну кімнату. Дверний отвір доволі широкий для того, щоб крісло проїхало. Туалет з поручнями. Є телефон — якщо є потреба в екстреному виклику. Телефон розташований на правильному рівні, щоб пацієнт міг до нього дістатися. У душовій кабіні є стілець, на який можна пересісти й прийняти гігієнічний душ. Меблі у номері розташовані зручно, щоб візочок міг розвернутися, аби дістатися до ліжка і необхідних речей. Вхід у номер ширший, відповідно, візок може проїхати», — розповіли в UNBROKEN.

Звісно, Миколі складно було одягнутися з протезами у спорядження. Проте за допомогою команди йому це вдалося. Він самотужки здолав відстань до спуску. І зміг нарешті трохи проїхатися. Каже, відчував постійний тиск на кукси — ампутовані частини нижніх кінцівок, та жодного разу не впав.
А згодом, аби відчути весь спектр емоцій і свободи від катання, пересів на адаптивні лижі - це катання з допомогою професійного інструктора. І той на швидкості провіз Миколу Шота найскладнішими маршрутами гірськолижних трас. Зі слів Миколи, він відчув адреналін. «Це було круто! Усім рекомендую», — сказав ветеран.