Екоцид в Чорному морі - наслідок російської воєнної агресії

Учасники окреслили ключові проблеми — від забруднення вод токсичними речовинами до загибелі морських видів і руйнування унікальних екосистем. Спікери наголосили на необхідності формування доказової бази для міжнародного судового переслідування екоциду, відновлення моніторингу Чорного моря після війни та залучення міжнародної підтримки для відновлення екосистем.

Очільниця представництва президента Ольга Куришко, наголосила, що екологічні наслідки окупації Криму давно стали очевидними, але системний збір даних про них розпочався лише нещодавно. Після великого розливу мазуту з російських танкерів 15 грудня 2024 року постало питання про необхідність посиленої уваги до екологічних викликів, спричинених триваючою окупацією півострова. Цього року в Ніцці (Франція) відбулася конференція, присвячена морям та океанам, де Україна вже представила свої дослідження міжнародним партнерам. Українська делегація тоді відчула значний інтерес у міжнародних екологічних експертів до ситуації в окупованому Криму та до наслідків російської збройної агресії для навколишнього середовища. Підкреслювалося, що для притягнення до відповідальності за екологічні злочини необхідна ґрунтовна та доказова база, оскільки йдеться про відносно нову категорію правопорушень у міжнародному судочинстві.

Керівник Одеського підрозділу ГО «Національний екологічний центр України» Владислав Балінський повідомив, що витік мазуту з пошкоджених танкерів тривав фактично до вересня 2025 року, оскільки росія не ізолювала уламки танкерів, які досі лежать на морському дні в територіальних водах України. Він зазначив, що для ефективнішого дослідження подібних випадків в Україні вже розроблено авторську методику, яка дозволяє за поверхневими ознаками забруднення визначати точні координати його джерел.

Після підриву Каховської ГЕС, — повідомив заступник директора з науки УкрНЦЕМ Віктор Коморін, — результати аналізів води та ґрунтів засвідчили перевищення норм шкідливих речовин у десятки й сотні разів, а в тканинах риб, молюсків і дельфінів — у тисячі. З кінця січня фахівці фіксують нафтопродукти біля узбережжя Одещини, і попередні дослідження показали, що це мазут із кількох джерел, хоча остаточно підтвердити його походження поки неможливо. Віктор Коморін застеріг, що морепродукти, виловлені в районі Одеського узбережжя, наразі можуть містити небезпечні токсини, тому їх споживання є ризикованим для здоров’я.

Начальник відділу охорони та відтворення водних ресурсів та морських екосистем Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Віктор Жук підкреслив, що сьогодні Україна активно використовує всі міжнародні платформи, щоб привернути увагу до екологічних наслідків російської агресії та посилити фіксацію екозлочинів. Минулого тижня, під час 46-го засідання Комісії захисту Чорного моря від забруднення, українська делегація виступила із заявою про вплив окупації Криму та бойових дій на стан морських вод і екосистем регіону. Україна послідовно блокує спроби росії очолити цю комісію, а країни Причорноморського басейну підтримують українську позицію, демонструючи єдність у питаннях захисту довкілля.

На думку директора Українського наукового центру екології моря Олега Гриба, російська агресія перетворила частину Чорного моря на небезпечний полігон, де наслідки бойових дій матимуть довготривалий вплив на екосистему. Він зазначив, що акваторія залишається замінованою, а вибухи боєприпасів і потрапляння токсичних речовин спричиняють серйозне фізичне та хімічне забруднення, шкоду від уламків збитої техніки й затоплених кораблів, а також підриву Каховської ГЕС і розливу мазуту з російських танкерів у грудні 2024 року.

«Це і є доказовою базою про вплив військових дій агресора на погіршення стану Чорного моря. Основна мета — притягнути до відповідальності рф, яка нанесла і наносить військовими діями величезних збитків для Чорного моря», — зауважив Олег Гриб.

Він пояснив, що через воєнні дії повноцінний моніторинг Чорного моря зараз не проводиться. Однак, періодичні комплексні дослідження, які ведуться з 2021 року, дозволяють надалі оцінювати зміни в екології Чорного моря. Отже, одним із головних завдань після завершення бойових дій стане відновлення науково-дослідного флоту, щоб якомога швидше повернутися до системних експедицій і контролю стану морської екосистеми.

Доктор біологічних наук, професор Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України Павло Гольдін розповів, що російські війська замінували північно-західне узбережжя Криму ще у березні 2022 року. За його словами, було кілька хвиль мінувань — зокрема у 2023 та 2024 роках, коли росіяни скидали міни навіть із літаків. Учений навів приклад іншого екологічного злочину — перетворення мису Чауда на військовий полігон, звідки здійснюють запуски дронів по території України, внаслідок цього минулого року на полігоні сталася масштабна пожежа, що охопила понад дві тисячі квадратних кілометрів. І це при тому, що ця територія входить до Смарагдової мережі та має міжнародне значення для збереження біорізноманіття, а прилегла акваторія є критично важливою для морських видів.

«Наслідки російського мінування можна побачити на всіх берегах Чорного моря, не тільки в Україні, а й в Болгарії, Туреччині та навіть в самій росії. Міни море викидало аж до Сочі і продовжує викидати. На превеликий жаль, це буде один із найбільш довгострокових наслідків, які впливатимуть на природу, бо морські міни можуть зберігатися десятки й навіть понад сотню років. Сьогодні росія є країною, де на державному рівні впроваджена ідеологія екоциду», — зауважив Павло Гольдін.

Еколог і головний спеціаліст Офісу програми «Горизонт Європа» в Україні Владислав Михайленко розповів, що програма є найбільшою ініціативою Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій. На 2026−2027 роки Європейська комісія вже передбачила 50 мільйонів євро для прямої підтримки українських учасників і ще 200 мільйонів — для конкурсних заявок, які стимулюють участь українських дослідників та інституцій у європейських наукових проєктах.

«Ця підтримка створює для нашої сторони додаткову платформу комунікацій і залучення коштів направлених на інновації, зокрема, у сфері відновлення екосистеми Чорного моря», — розповів Владислав Михайленко.

Підсумовуючи брифінг, керівник відділу інформаційного забезпечення представництва Євген Бондаренко зазначив, що війна та окупація Криму тривають вже майже 12 років, і сьогодні особливо важливо, щоб правда про цю війну звучала голосно — як в Україні, так і за у світі. Всім варто знати, що після окупації росія системно використовує півострів виключно як власну військову базу, знищуючи його культурну унікальність і екологічне різноманіття, підкресливши, що лише звільнення Криму дасть можливість відновити ці природні багатства та повернути півострову його справжнє значення — як частини української і світової спадщини.