«Розмова у лісосмузі з цим хлопцем тривала 2−3 секунди…»

У Шевченківському районному суді міста Львова продовжився розгляд справи про умисне вбивство відомої мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон.

У судовому засіданні по відеозв'язку заслухали ще одного свідка у цій резонансній справі. Свідок Андрій Олегович Садовий (ім'я змінено) перебував у Личаківському районному суді у кімнаті для допиту свідків. Його не було видно на екрані…

Нагадаємо, сторона обвинувачення засекретила анкетні дані цього свідка.

Інтернет-зв'язок із зали Личаківського суду час до часу переривався. Голос свідка було змінено, тому не все чітко було зрозуміло, що він говорить…

«Прозвучало дві фрази: «Добрий день!». «Чи собака не кусається?»

… На початку судового засідання сторона захисту попросила суд змінити порядок і почати з дослідження речових доказів, які сторона захисту хотіла б дослідити. Це ті докази, які лягли в основу обвинувачення.

Прокурор Дмитро Петльований зауважив, що ці речові докази зберігаються у кімнаті зберігання. Щоб їх звідти забрати, необхідно знати назву і номер спецпакета. Щодо обсягу, сказав прокурор, прошу уточнити, який саме перелік речових доказів потрібно дослідити і прошу надати цей перелік завчасно.

Попри зауваження сторони обвинувачення, суд задовольнив клопотання сторони захисту щодо порядку дослідження речових доказів у цій справі. Їх дослідять у наступному судовому засіданні (сторона обвинувачення має забезпечити можливість дослідження речових доказів у судовій залі).

«Таємний свідок» розпочав надавати свої показання.

Головуючий суддя Петро Невойт уточнив, чи є біля свідка інші особи? Секретар у Личаківському районному суді міста Львова зауважив, що є ще технічний працівник, який забезпечує зв’язок.

Суд привів до присяги свідка та попередив про кримінальну відповідальність за неправдиві показання.

«Таємний свідок» розповів, що вигулював собаку у лісосмузі на вул. Малоголосківській, 25, 11 липня 2024 р, приблизно о 10 годині ранку. І зустрів невідомого хлопця, який йшов йому назустріч. Свідок звернув увагу, що він був одягнутий у спортивні балахонові штани та яскравий светр…

Пізніше свідок побачив у ЗМІ, що вбили Ірину Фаріон (Нагадаємо, мовознавицю вбили 19 липня 2024 р. — Авт.).

За словами свідка, він зрозумів, що того хлопця (якого ми бачили на фото в капелюсі і окулярах) він бачив. Він вирішив розповісти про це правоохоронцям.

Сторона обвинувачення поставила свої запитання «таємному свідку».

Прокурор Олена Данилів запитала: «Куди можна вийти з вулиці Малоголосківської?».

«Таємний свідок» зауважив, що можна вийти на вул. Тунельну. (Свідок уточнив, що хлопчина йшов з боку вул. Тунельної в сторону вул. Малоголосківської. — Авт.).

Сторона обвинувачення також запитала, якої породи собака у свідка? Але свідок відмовився про це говорити.

Ось що він розповів.

— Я йшов лісосмугою, там досить вузька дорога, — каже «таємний свідок». — Він (хлопець) привітався зі мною і запитав, чи собака не кусається? Більше ми ні про що не говорили. Прозвучало фактично дві фрази: «Добрий день!»."Чи собака не кусається?".

Свідок також зауважив, що хлопець говорив українською мовою, без акценту.

Прокурор запитав свідка:

— Ця особа, яку ви побачили в ЗМІ і особа, яку ви зустріли 11 липня 2024 р, на вашу думку, одна й та сама особа?

— На мою думку, так, — відповів свідок.

«Я знаю, що у цій справі працювали російські спецслужби»

Адвокат обвинуваченого Ігор Сулима запитав «таємного свідка, чи був він знайомий з цією особою, з якою зустрівся у лісосмузі?

— Ні, — відповів свідок. — Я не був з ним знайомий.

— Коли ви зустрілися з ним, чи була з його боку якась агресія, можливо, він вів себе неадекватно?

— Ні, — каже свідок.

— Ви постійно гуляєте з собакою в цьому районі? — запитав адвокат.

— Часто… Декілька разів на тиждень зранку, в одну й ту саму годину.

— Чи бачили ви цього чоловіка в цьому лісовому масиві до 11.07.2004 р та після 11.07.2024 р.?

— Я бачив його лише один раз.

— Що слугувало тому, що до вас застосували заходи безпеки?

— В нашій країні війна, — каже свідок. — Я знаю, що у цій справі працювали російські спецслужби. Тому я хочу, щоб до мене застосували заходи безпеки.

Про те, що працювали російські спецслужби, я дізнався із ЗМІ та Телеграм-каналів.

— Коли ви зустрілися з цим чоловіком, у нього щось було у руках?

— Мені здалося, що у нього у руках був велосипедний насос.

— Чи є поряд з цією лісосмугою спортивний майданчик, або велотрек, де можна кататися на велосипеді?

— Там є велосипедні гірки.

Адвокат обвинуваченого Володимир Вороняк запитав «таємного свідка»:

— Чи зупинявся той чоловік перед вами?

— Не зупинявся. Він обійшов мене, — зауважив свідок.

— Скільки часу тривала розмова між вами?

— 2−3 cекунди.

Обвинувачений В. Зінченко поставив свідку лише одне запитання:

— Чи були на цьому чоловікові окуляри?

— Ні, — відповів свідок.

Уже найближчим часом сторона захисту подасть до суду клопотання про допит свідків.

Прокурор зауважив, що сторона захисту затягує процес, тому що досі цих клопотань не було подано.

Суд заслухав пояснення сторони захисту, яка пообіцяла, що усі клопотання (зокрема, щодо свідків) будуть подані до суду через тиждень.

— Можливо, навіть, ми забезпечимо свідків до наступного судового засідання, — зауважив адвокат обвинуваченого.

Наостанок В’ячеслав Зінченко зауважив, що його матір хотіла передати йому у СІЗО матеріали кримінального провадження в електронному форматі (на флешці), але адміністрація режимної установи їй заборонила це робити.

Суддя пояснив обвинуваченому, що цим питання має займатися адвокат, а не його мама…

Наступне засідання суду заплановане на 11 листопада.