«На підставі яких доказів ви вважаєте, що вчинив злочин саме я? — запитав Зінченко доньку Ірини Фаріон. — На підставі матеріалів справи…»

На початку судового засідання Софія розповіла про свою матір, про її громадську діяльність, про те, як протягом свого життя вона утверджувала українську мову та дбала про національні пріоритети України. Про усі її телевізійні проєкти про українську мову та знакові постаті: про Бандеру, Шухевича, про тих, хто загинув за Україну…

«Це вбивство було не лише проти Ірини Фаріон, це було вбивство проти усіх свідомих українців», — сказала у суді Софія Особа.

Донька згадала той день, коли Ірину Фаріон убили — 19 липня 2024 р. Вона, зокрема, розповіла про таке:

— Ми з мамою переписувалися, планували нашу поїздку на море. Близько 11.00 год. мама написала: «Як діти?». Мама завжди питала про дітей, про Василя (чоловік Софії - військовий, він загинув на фронті. — Авт.). Мама написала, що вона пакує валізу. Ввечері, приблизно о 17:30, мама написала: «Що взяти з собою?». Я їй відповіла: «Мамо, не забудь закордонний паспорт». Приблизно о 18:00—18:30 я написала мамі, що забрала Дмитрика з садочка, і ми з Дмитриком та Евою будемо її чекати.

Орієнтовно о 19:13, якщо аналізувати, десь 9 хвилин до вбивства, я мамі скинула фотографію Еви і написала, що замовила Дмитрику день народження. На це мама мені написала, що вона о 19:13 викликала таксі. (О 19.58 год. Софія знову написала мамі, але відповіді уже не було. — Авт.).

Далі мій телефон почав розриватися від дзвінків… Телефонували журналісти, запитували, як я можу це (вбивство) прокоментувати? Я не розуміла про що йдеться… Вже потім, коли я мала зняти кошти на море з банкомата, я побачила повідомлення у Телеграм-каналах і не повірила, що вбили маму…

Софія розповіла, що Ірина Фаріон померла о 23.20 у лікарні. Лікарі відчайдушно її рятували, але це поранення було несумісним з життям.

Прокурор Дмитро Петльований запитав: коли донька вживу спілкувалася з матір'ю? Вона відповіла: «Десь 15 липня… За тиждень перед вбивством мама була у нас вдома на вихідних, і ми разом проводили час. А так — ми постійно були на зв’язку, щодня переписувалися, могли зустрічатися в центрі. У день вбивства ми не бачилися.

— Хто, крім вас знав, що ви збираєтеся їхати на море? — запитала прокурор Олена Данилів.

— Знали дві мамині колежанки і мамин адвокат Дмитро Швець (Ідея їхати на море зі сім'єю з’явилася за місяць до вбивства. Питаннями фінансування займалася мама. Про це Софія також розповіла у суді. Донька не знає, чи мама у день вбивства комусь розповідала про поїздку. — Авт.).

За словами Софії, після того як її маму вбили, її звичний ритм життя повністю змінився…

— Я ходжу з охороною і відчуваю себе у небезпеці, — каже Софія. — Мені і дітям і надалі погрожують у соцмережах.

Адвокатка потерпілої сторони Наталія Романик розповіла, що у соцмережах шириться багато чуток, не розумних, на її думку, про те, що Софія — організатор цього злочину…

— Скажіть, які у вас були стосунки з мамою, як вона до вас зверталася? — запитала Софію її адвокатка.

— У нас з мамою були теплі стосунки. Вона називала мене «моє золотко, пташка». Те, що пишуть у соціальних мережах, проклинають моїх дітей, я вважаю це недолугим і жахливим… На мене чиниться певний моральний тиск, але ми занадто сильні, щоб нас знищити!

Поставив запитання Софії також адвокат обвинуваченого Ігор Сулима.

— Як часто ви приходили додому до своєї мами? — запитав Софію адвокат.

— Я жила з чоловіком, і майже не приходила, оскільки в Дмитрика алергія на котика, який жив в мами. Але я старалася заходити раз на тиждень.

— Ви сказали, що про поїздку на море знали дві колежанки мами і адвокат. Чи були інші люди, які знали про поїздку?

— Я своїм друзям не повідомляла про це, тому не знаю…

— У вашому допиті було запитання: «Чи були у вашої матері стосунки з чоловіком?». Ви сказали, що не будете відповідати. Чому ви не хочете про це говорити? Можливо, у неї був з кимось спільний бізнес?

— Це приватне життя моєї матері, — зауважила Софія. — Вона ні з ким не вела бізнесу, вона завжди займалася науковою діяльністю.

Адвокат обвинуваченого Ігор Сулима нагадав також про інцидент, який стався після інтерв'ю з Іриною Фаріон. І на підставі цього інтерв'ю Ірину Фаріон було звільнено з Львівської політехніки (нагадаю, де вона сказала, «що не може назвати військових, які розмовляють російською, українцями». — Авт.).

— Чи розповідала вам мама від кого їй надходили погрози? — запитав Ігор Сулима.

— Стосовно цього інтерв'ю, у якому все було вирвано з контексту, мама виграла суд про те, що її було незаконно звільнено, — каже Софія Особа. -Тоді їй надходили погрози у соціальних мережах. Надходили погрози на мамин мобільний телефон. Дзвонили мені, теж погрожували. У соцмережах переважно були одні матюки, конкретики там не було. Мамі дзвонили з незнайомих номерів, хотіли зламати її акаунт у Телеграмі, у Фейсбуці. Це тривало цілий листопад.

— Після поновлення на роботі погрози припинилися? — запитав адвокат обвинуваченого.

— Не було більше погроз, — відповіла Софія.

— Ви сказали, що відчуваєте себе у небезпеці. Чи зверталися ви з заявою у поліцію щодо погроз?

— Так, я зверталася у поліцію. Щоразу я доношу нові матеріали про погрози (Софія зачитала у суді деякі погрози їй та дітям з нецензурною лексикою. — Авт.).

Потерпіла також розповіла у судовому засіданні, що зустрілася сьогодні з батьком обвинуваченого (Батько Зінченка — військовий, нині у відпустці. — Авт.).

— Він сказав: «що це я вбила, що це я щось не так роблю». Це теж певний моральний тиск, — каже Софія. — Якщо він (батько) вважає, що його син не винен у вбивстві, він не має так себе зі мною поводити…

Адвокат обвинуваченого Ігор Сулима нагадав слова Софії, яка під час обрання запобіжного заходу після затримання сказала Зінченку: «Ти будеш горіти у пеклі, ти здохнеш у тюрмі. Ми зробимо все…».

Також адвокат нагадав ще такі слова: «Потрібно тебе взяти і спалити, щоб ти мучився».

— Що ви мали на увазі: «Ми зробимо все…»? — запитав адвокат.

— Це було перше судове засідання, — каже Софія. — Коли ти бачиш обвинуваченого у вбивстві своєї мами, у тебе є відповідна реакція. Це не було у тому сенсі… Це було емоційне моє слово.

Свої запитання Софії Особі поставив також обвинувачений. Процитую декілька з них.

— Ви підтримуєте обвинувальний акт? — запитав Зінченко Софію.

— Я підтримую довічне позбавлення волі для вбивці Ірини Фаріон.

— Вам було повідомлено на досудовому розслідуванні про ваші права?

— Мені все було повідомлено згідно чинного законодавства.

— За що, на вашу думку, вбито вашу матір? — запитав Зінченко.

— За те що вона утверджувала українську мову, за те, що боролася за Україну та доносила до українців, що «мова — це зброя!». І зброєю Ірини Фаріон було слово. І за це слово її було вбито. Постріл було здійснено в голову, мама була надрозумною людиною.

— Що вам відомо про мою біографію?

— Я не читаю вашої біографії…

— На підставі яких доказів ви вважаєте, що вчинив злочин саме я?

— На підставі матеріалів справи, — відповіла Софія.

— Тобто на підставі тих доказів, яких не було у перший день при прийнятті запобіжного заходу 26 липня 2024 року? — уточнив Зінченко.

— Все, що є в матеріалах справи свідчить про те, що це вбивство замовне.

— У цивільному позові ви зазначили, що страждаєте через вимушену охорону і просите стягнути з мене 15 млн грн. У вимушеній охороні якою є моя провина? Чи були погрози від мене?

— 15 млн грн. моральної компенсації - це перш за все — компенсація мені і моїм дітям, які втратили найдорожче — бабусю, яка їх любила і цінувала. Коли вони бачили у соціальних мережах фотографії, коли вбили бабусю, я навіть ворогу не побажаю такого бачити. Тому 15 млн грн, які я від вас вимагаю, я вже сто разів про це говорила, ці кошти будуть скеровані для ЗСУ. Ви маєте бути у цьому теж зацікавлені, бо ваш батько воює і захищає Україну.

— Щодо погроз від вас… Як їх не було? Це ваше зневажливе ставлення до мене…

Прокурор Дмитро Петльований наостанок зауважив, що на наступному судовому засіданні допитають свідків.