«Як у режимний об'єкт — у камеру до Зінченка, проникли „невстановлені“ особи?»
Минулого тижня ЗМІ повідомили резонансну новину: обвинувачений в умисному убивстві професорки Ірини Фаріон В’ячеслав Зінченко зізнався співкамернику в убивстві! Сторона обвинувачення оприлюднила у судовому засіданні аудіозапис розмови Зінченка з невідомою особою. Співкамерник допитувався у Зінченка: чи це він убив мовознавицю? У камері була ще одна людина, яка, схоже, спала… Зі слів прокурорів, цих осіб слідство не встановило
Процитую один з діалогів цього аудіозапису, який оприлюднили у Шевченківському районному суді
— Малий, хоч скажи: ти нажив пару рублів з цього «двіженія»? — запитує невідома особа.
— Ні, — відповідає Зінченко.
— Зробили роботу, запізд…чили людину, я зрозумів. І що далі? Чи ви це на ґрунті патріотизму робили?
— На ґрунті особистої неприязні, — відповідає Зінченко.
Слідство встановило, що це голос обвинуваченого.
— Ти ж навіть не був з нею знайомий, яка може бути особиста неприязнь? — продовжує розмову невідома особа.
— Не був, — каже Зінченко.
— Ти маєш на увазі загальну неприязнь? Що вона так виступала, така в неї точка зору була. Чи як? У цей момент невідома особа не розчула, що відповідає Зінченко…
— Шо-шо? — перепитує. Невідома особа вигукує: «Та не храпи, бл… ть, Льоня! Не чути людину». Що ти говориш?
— Що вона тобі поганого зробила? — допитується співкамерник.
— Висловлювалася погано, — відповідає Зінченко.
— На твою адресу? — перепитує невідома особа.
— Не конкретно на мою. Російськомовних, — каже Зінченко.
— Ну, так. Про російськомовних говорила, «было дело». Сам чув, — каже невідома особа. Я зателефонувала по коментарі до адвоката обвинуваченого Ігоря Сулими.
— Наскільки законною є «прослушка» в ізоляторах тимчасового тримання?- Такий процесуальний захід існує, і у будь-якому випадку він має бути законним. Я знав, що така «прослушка» може бути, але не знав, що її додадуть до матеріалів. Думав, їм вистачить розуму цього не робити. На що вони надіються? Що ми не будемо це оскаржувати?
Помиляються… На момент «прослушки» діяла ухвала суду щодо забезпечення йому (Зінченку) заходів безпеки, — продовжує розмову Ігор Сулима.
— За клопотанням сторони захисту його було переведено з Львівського слідчого ізолятора в ізолятор тимчасового тримання (ІТТ) міста Пустомит. У камері він мав перебувати один. Слідчі подають заяву про негласні слідчі (розшукові) дії до Апеляційного суду, який дає дозвіл на їх проведення. Слідчі звернулися до Апеляційного суду та отримали такий дозвіл. Всупереч цій ухвалі поселили до нього у камеру якихось осіб…
Він (Зінченко) мені розповідав, що до нього приходить слідчий і змушує його зізнатися (у вбивстві). Говорив, що до нього підселили якихось ромів чи ще когось, не знаю…
Це — зловживання службовим становищем! Рішення суду не виконується. І, що важливо: вони (сторона обвинувачення) сказала, що ці особи (з якими Зінченко розмовляв у камері) не встановлені. Ви можете собі уявити таке, що в ізолятор тимчасового тримання, в режимний об'єкт, у камеру до Зінченка проникли невідомі особи?! Це була «постанова»… Він (невідома особа) знав усі нюанси справи.
— Очевидно, що слідство добре знає цих осіб, але не хоче, щоб вони фігурували у справі…
— Це буде ще одна гучна кримінальна справа — така сама, як справа Зінченка. З’ясуємо, який слідчий підготував клопотання до суду про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД), а також, який прокурор його підписав. Начальник ізолятора тимчасового тримання знав про існування ухвали суду щодо забезпечення безпеки Зінченку. Як потрапили до режимного об'єкта якісь особи? Що вони з ним робили, і який тиск на нього чинився?
З’ясуємо! Є журнали ІТТ, де вписуються усі особи, яких туди доставляють, а також реєструють тих, хто заходить на територію режимного об'єкта. У цей журнал вносили і мене, коли я приходив до Зінченка. Ми витребуємо цей журнал, усі ухвали суду та клопотання про проведення негласних слідчих дій.
— Суд долучив ці аудіозаписи до матеріалів справи?
— Суд долучає до матеріалів справи будь-які докази, які є допустимими. Пізніше будемо говорити про допустимість чи недопустимість цих доказів. Я попереджав Зінченка, що його будуть слухати.
— На аудіозаписах звучить фраза «на ґрунті особистої неприязні…».
На неї особливу увагу звертала сторона обвинувачення. Це говорить Зінченко?
— Експертизи не було. Але після засідання я запитав Зінченка: «Що це було?». Відповів, що «стібався» з них, бо вони його дістали… Вони (сторона обвинувачення) вирвали цю фразу з контексту (запис триває 15 хвилин). Вони (невідомі особи) чинили на нього тиск, щоб він зізнався (у вбивстві).
Він сказав так само, як написано в обвинувальному акті: «на ґрунті особистої неприязні», щоб вони нарешті від нього відчепилися!
— Якщо слідство додає такі сумнівні матеріали до справи, чи не свідчить це про те, що у сторони обвинувачення бракує доказів?
— Триває змагальний процес. Сторона обвинувачення подає докази, які доводять винуватість особи стосовно кримінального правопорушення. Потім будемо подавати свої доводи (контраргументи). А преса пише, «що Зінченко зізнався співкамернику у вчиненні такого злочину…». Це шоу — для однієї людини! Софія (донька Ірини Фаріон. — Авт.) розповідає усім, що «причетність Зінченка доведена», «він нікуди не дінеться». Суд ще не виніс рішення. Сторона захисту ще нічого не говорила… Я би на місці кореспондентів набрався терпіння. Або запитав думку обох сторін. А що вони (кореспонденти) будуть говорити, якщо суд визнає цей доказ недопустимим, отриманим з порушенням чинного законодавства? Усьому свій час. Ще усі прозріють…
— Неодноразово сторона обвинувачення згадувала про переписку Зінченка з російським расистом у Телеграм-каналі під ніком «Все шум». Ви це питання досліджували?
— Вони про це говорять так, начебто це доконаний факт. Він (Зінченко) міг будь-куди заходити, на різні сайти чи у соцмережі. Це нічого не доводить.