Громадські вбиральні — у жахливому стані!
Ціни на відвідування туалетів у центрі Львова стартують від шести гривень, але сервіс залишає бажати кращого. На проспекті Свободи стартував капітальний ремонт громадського підземного туалету — одного з найдавніших у Львові. Роботи з відновлення цієї вбиральні проводить ЛМКП «Львівводоканал» за власний кошт (суми ремонту не розголошують), обіцяють її відкрити восени
Після ремонту у цій підземній вбиральні буде дванадцять кабінок: шість для чоловіків, шість — для жінок. Туалет не працює чимало років, а поруч встановили сучасну модульну вбиральню, де вхід коштує 20 гривень.
Ситуація з громадськими туалетами у Львові критична, їх катастрофічно бракує. Проблема виникла давно, бо немає надійних господарів цих закладів. За вбиральнями доглядають комунальні установи міста, схоже, за надто залишковим принципом.
Журналістка «ВЗ» пройшлася центром Львова, аби дізнатися, в якому стані громадські вбиральні.
Туалет на площі Соборній, де встановлено пам’ятник невідомого сюжету (у народі химерну скульптуру назвали «какулька) працює, але вкрай занедбаний. Вхід — 6 гривень, за цю вартість можна отримати шматок дешевого паперу. Але сюди краще не заходити…
Кращі умови, без специфічних туалетних «ароматів» — у громадському туалеті на площі Ринок. Тут за вхід — 20 гривень. В туалеті на проспекті Свободи така ж ціна, але заклад не працює, триває ремонт.
«Відновлення роботи підземної вбиральні на проспекті Свободи важливе для комфортного перебуванні мешканців і туристів у центральній частині міста, — каже директорка департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Оксана Пригода. — Торік на проспекті Свободи встановили інклюзивну модульну вбиральню на дві кабінки. Коли у центрі міста відбуваються якісь заходи і є багато людей, вона не забезпечує потреби. Згідно з рішенням виконавчого комітету, підземну вбиральню, яка є поряд з модульною, передано на баланс ЛМКП „Львівводоканал“. Це підприємство робить тут ремонт. Зокрема, проведуть демонтажні роботи у внутрішніх приміщеннях, демонтують старі перегородки, кабінки, облицювання стін. Потім — добротний ремонт всередині приміщення: замінять комунікації, які у поганому стані, встановлять нову сантехніку».
Оксана Пригода каже, що після ремонту значно більше людей зможуть скористатися комунальними вбиральнями у центрі міста. Модульна вбиральня працюватиме як інклюзивна для маломобільних людей, а підземною зможуть скористатися всі інші.
З досьє «ВЗ»
У 1889 році у Львові розробили проєкти громадських вбиралень, і вже у 1893 році на Високому замку з’явилися два дерев’яні виходки з вигрібними ямами.
Проривом у туалетному питанні стала Крайова виставка 1894 року, до якої було підведено каналізацію і водопостачання. Завдяки цьому на виставковій території було збудовано декілька туалетів для чоловіків і жінок.
На поштівці Австро-Угорських часів, а також на світлині Марека Мюнца, датованій 1912 роком, зображено громадський туалет, який працював у районі сучасного Галицького ринку. Потім звели громадський туалет неподалік Оперного театру. Також працював туалет на колишніх Гетьманських Валах — навпроти будинку на проспекті Свободи, 10. Він був збудований ще за Австро-Угорщини орієнтовно у 1916−1917 pоках, коли були споруджені громадські вбиральні у підземеллі Ратуші, а також на Стрілецькій площі (тепер площа Данила Галицького).