За чим тужить Христос Скорботний?

Усе почалося з інформації, оприлюдненої на ФБ Львівської національної галереї ім. Б. Возницького: у польській Варшаві відкрилася виставка знакової для Львова фігури Христа Скорботного з ренесансної Каплиці Боїмів. «Тепер скульптура у безпеці, а після війни повернеться назад», — йшлося у повідомленні.

«Яким чином, з чиї­ми дозволами скуль­птуру Христа Скор­ботного вивезли з України?!» — розпачливо написав у своє­му ФБ голова Львівської об­ласної організації Україн­ського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк.

На ці закиди гендиректор Львівської національної гале­реї мистецтв ім. Б. Возниць­кого Тарас Возняк відповів в інтерв'ю «Укрінформу». За його словами, галерея евакуювала найцінніші полотна та скульпту­ри в музеї Європейського Сою­зу — для порятунку цих шедеврів від імовірної загрози та популя­ризації української культури у світі. У жовтні спільно з варшав­ським Музеєм Королівського палацу та Львівським історич­ним музеєм відкрили величез­ну виставку — «Дух Львова», де експонують найкраще, що є у колекції нашого міста.

А Христос Скорботний екс­понується окремо, у варшав­ській галереї Okno na kulture. Виставка відкрилася за участі Міністерства культури та націо­нального спадку Польщі і фон­ду «Полоніка». «Перед самою війною ми розпочали рестав­рацію цієї скульптури та зняли з Каплиці Боїмів. Відновлення продовжили наші колеги в Поль­щі, і поки що скульптура там і за­лишається, але після закінчення виставки повернеться до Льво­ва», — сказав Тарас Возняк.

Щодо інших львівських тво­рів мистецтва, то у різних музе­ях Вільнюса представлена ве­лика колекція картин з Галереї Возницького, зокрема єдина у Східній Європі картина Жоржа де Ла Тура «Міняйли». У Кракові демонструвалися твори Йогана Пінзеля. Вони вже повернулися до Львова, але тепер їх плану­ють виставити у Ризі.

Тарас Возняк наголошує, що всі національні твори мис­тецтв, які виїжджають на кор­дон на виставки, отримують дозвіл українського Мінкульту — за зверненням аналогічного відомства сторони, що при­ймає. Усе це оформляється контрактами, страховкою, до­кументами, проплачується приймаючою стороною, і це — одна з найзатратніших частин.

«Ситуація з Христом Скор­ботним на Каплиці Боїмів викли­кає неприємні відчуття, — роз­повів «ВЗ» Андрій Салюк. — Від початку дослідження, демонта­жу для реставрації і закінчуючи нинішньою виставкою. Йдеться ще про 2021 рік. Спочатку го­ворили, що треба поставити риштування для дослідження, а потім виявилося, що його ста­вили не для дослідження. Потім говорили, що тільки проведуть обстеження самого Христа, а потім його роздемонтували і кажуть, що він хитається. Зви­чайно, якщо зняли елементи, які кріпили цю скульптуру, то вона почала хитатися. Потім казали, давайте його демонтуємо, бо в нас немає грошей утримувати риштування для його реставра­ції на куполі. А потім виявляєть­ся, що риштування з грудня по березень стояло, і гроші були…

Кажуть, що забрали най­цінніші речі до ЄС. Зараз, уже на другому році війни, раптом виявилося, що треба нагально вивозити твори мистецтва. А тим часом інші музеї везуть свої експонати до Львова…

Тарас Возняк сказав, що мали всі дозволи на вивезення. Дяку­вати Богу, що мали дозволи. У мене питання інакше: а як рес­таврували Христа? Є чинне зако­нодавство про реставрацію. Має бути проєкт, мала бути науково-реставраційна рада, яка би обго­ворила заходи реставрації. Ніхто нічого не обговорював. І чи най­мудріше зараз було відправляти в дорогу кам’яну скульптуру?

Я за співпрацю, партнер­ство, кооперацію. Нам нема що конкурувати за збереження культурної спадщини. Але да­вайте робити це в цивілізовано­му руслі".