Адам Міхнік: «Тепер українців сприймають як людей вищого сорту!»
Із легендарним головним редактором популярної польської «Газети виборочої» Адамом Міхніком зустрічаємося у його кабінеті, заваленому книгами і газетами
Запитую його, як справи, на що Адам відповідає: «Спершу варто знати, як справи у вас, бо Україна зараз – найважливіше місце на світі!».
«Міф про «победоносную» російську армію зруйновано»
– Пригадую нашу з вами зустріч років зо сім тому. Ви тоді сказали, що путін – це “схрещення імперського цинізму з комплексом курдупля». Як на мене, путін – це сучасний Гітлер...
– Після анексії Криму і окупації Донбасу – ще ні. А тепер – вже так. Такої війни з часу Гітлера у Європі ніхто не вів. Були жахливі війни у Камбоджі, В’єтнамі, Чечні, але для поляків то була екзотика. А Україна – наш найближчий сусід... Хоч зараз немає газових камер, антисемітизму, але спосіб ведення війни, риторика путіна є абсолютно гітлерівською. Росія вже не авторитарна, а тоталітарна країна. Ця війна для путіна – політичне самогубство.
Усе, що він зробив, – суцільна поразка. Він планував бліцкриг. Вважав, що буде як із Кримом. Захід тоді закрив на це очі. А путін після анексії здобув фантастичну популярність у росії. «Крим наш» – це була ейфорія, істерія. Але зараз у росії ніхто не кричить «Київ наш», « Харків наш» чи «Маріуполь наш». Він програв цю війну і у себе. Я дивився українське телебачення (російського у нас немає), і там показували виступ путіна, де він казав, що треба робити чистки у російському суспільстві – тих, хто в опозиції. Це новий 37-й рік. Це вражає. Але це свідчить й про те, що путін не почувається впевнено. Він усвідомлює, що в Україні вже програв. Міф про велику «победоносную» російську армію зруйновано.
Він припустився кількох помилок. Україна показала те, чого ніхто путіну до цього часу не показував у світі: у нього можна стріляти. Путін думав, що Байден – старий маразматик – нічого йому не зробить. Що Західна Європа посварена, між собою не домовиться. А вони домовились за два дні. Путін не сподівався таких санкцій. Він вимагає демілітаризації України. А може, треба вимагати демілітаризації Росії? Бо Україна не є небезпечною для світу, а Росія є.
Українська армія чудова, має шалену мотивацію – воює на своїй землі, яку захищає від агресора. А за що воюють путінські солдати? Самі того не розуміють. Якби то були німці, гітлерівці, тоді зрозуміло – захищають свою країну від Гітлера. Путін їм казав, що жодних українців немає, немає такого народу, що є великороси і малороси – наші брати. То чого стріляти у брата? Знищувати житлові будинки, школи, лікарні? Там нічого не тримається купи! Когнітивний дисонанс.
Путін хотів змусити Україну до переговорів на своїх умовах. Тепер навіть якби Зеленський хотів піти на компроміси, мовляв, віддаємо вам Крим та Донбас, українці не дадуть йому цього зробити.
«НАТО повинно бути більш наступальним, а не дивитися, як путін вбиває людей»
– Але українська влада веде переговори, і від її представників звучать заяви про певні компроміси, зокрема щодо НАТО. Мовляв, вступ до Альянсу нам і так не світить. Зеленський нещодавно заявив, що НАТО показало себе слабенько. Але, як на мене, без підтримки НАТО Україна би не могла чинити такий опір...
– Із бандитом і терористом путіним неможливі будь-які компроміси. Гітлер також обіцяв, як візьме Судети, більше нічого не захоче. І всіх надурив. Путіну також не можна вірити!
НАТО має свої інтереси, свої правила та обмеження. Але якби Україна була в НАТО, а після Помаранчевої революції були такі шанси, то до війни би не дійшло.
Я вважаю, що в цій ситуації НАТО повинно бути більш наступальним, а не дивитися, як путін крок за кроком вбиває людей. Це неморально і немудро. Бо якби він виграв, то не зупинився би на Україні. А чому не Молдова? Там є Придністров’я, де стоять російські війська. Чому не увійти і не хапнути? А чому б не «визволити» російськомовних у Латвії, Литві, Естонії?
– Але ж Латвія, Литва й Естонія – члени НАТО...
– Путін скаже: «Ми не воюємо з НАТО, ми лише допомагаємо російськомовному населенню». Росія ж ніде не атакує, вона лише «визволяє». Це ж спецоперації.
– Це логіка путіна, але є 5-та стаття статуту НАТО, згідно з якою, напад на одну країну – це напад на увесь Альянс.
– Але навіщо вмирати за Латвію... Слава Богу, що зараз немає Трампа, а президентом США є Байден. І щось сталося з Європейським Союзом. Я не сподівався такої гострої, рішучої реакції...
– Вважаєте, це гостра реакція?
– Як для ЄС, то дуже гостра, незвично гостра.
– Зеленський критикує, зокрема, німців, що вони спричинилися до зміцнення путіна, бо їхня політика весь час була проросійською. Яскравий приклад – “Північний потік-2”. На відміну від Польщі, німці все більше потрапляли в енергетичну залежність від росії.
– Це була ідеологічна помилка німців. Але треба розуміти, звідки це взялося. З початку існування ФРН це була пацифістична політика: якнайдалі від армії, від зброї, від війни. Мали відчуття вини за Гітлера: «Ніколи більше!». А щодо “Північного потоку-2”, то німці справді бачили економічний інтерес, вважали, що це комерційний проєкт. Але його наслідки, звичайно, політичні. Просто в Європі ніхто не сподівався, що путін збомбардує Київ. Я також не міг у таке повірити. Сподівався, що коли Захід попередить про санкції в разі вторгнення, путін дасть задню. Думав, що путін – бандит, який вираховує, а з’ясувалося, що він психопат, ідіот, який цілковито зруйнував росію на 50 років.
Ця війна є трагедією для російських еліт. Вони протягом 30 років крали гроші, купували собі на Лазурному узбережжі, у Флориді, у Великій Британії, в Барселоні вілли та яхти. І все це до холєри зараз! Путін їх обдурив. На щастя, росія має традиції, коли найближче оточення вбиває правителя.
– Увесь світ хвилює, наскільки адекватний путін і чи може він застосувати ядерну зброю?
– Теоретично так, практично – ні. Він боягуз. Він ковіду боїться. Не хоче помирати. Розуміє, якщо застосує ядерну зброю, то отримає таку ж відповідь.
На початку ніхто не вірив, що Україна може цю війну виграти. Я у це також не вірив. Тепер вірю.
– А коли повірили?
– Десь на третій-четвертий день, коли побачив, як українці б’ються. Уууу! Хтось є на світі, що так б’ється.
«Поляки не були українофілами, а сьогодні – є»
– Бачимо, як Польща нас підтримує! Теперішня польська влада раніше не вирізнялася дуже проукраїнською політикою. Чому так сталося?
– Це добре для України, для Польщі і для Європейського Союзу. Ця влада не була ані проукраїнською, ані проєвропейською. Казали, що ЄС – це ілюзорна спільнота. Вони не вимагали компенсації від росії (за період радянської окупації. – Авт.), а вимагали від німців – за знищення під час Другої світової війни. Росію не зачіпали, а від України трималися на дистанції. Це не ті часи, коли Кваснєвський (колишній президент Польщі. – Авт.) був адвокатом України в Європі.
Але спрацювала однозначна позиція суспільства. Поляки до цього часу не були українофілами, а сьогодні – є. Зараз якщо хтось наважиться зле слово сказати про Україну, дістане в зуби. Підтримка бездискусійна й стовідсоткова.
– Чому так? Бо бояться росії, і Україна їх боронить від путіна? Чи просто людське співчуття та емпатія?
– Радше перше. Я не знаю поляків, які би зараз не допомагали українцям. У нас у редакції всі допомагають. Це таке польське самовизначення. Сталася кардинальна психологічна зміна. Бо в Польщі ще у комуністичні часи була хитра антиукраїнська пропаганда: різуни, упівці, що вбивали поляків на Волині... Цього було багато. До цього мали дотичність три джерела. Перше – радянська пропаганда. Совєти не виносили самостійної України як дикого звіра. Друге – пропаганда польської влади. Третє – на жаль, католицька церква. Мовляв, українці не люблять поляків і Польщі. А я питав: а за що вони нас повинні любити? За те, що їх вважали громадянами другого сорту? За те, що не дали українського університету у Львові, що палили українські церкви? Тепер усе змінилося. Це цілком нова якість. Подібне вже було – після Помаранчевої революції та Революції Гідності. Тепер українців сприймають як людей вищого сорту!
– З огляду на це, якими є перспективи вступу України до ЄС?
– Дуже великі. Але насамперед треба виграти цю війну. Не вірю в переговори. Путін – брехун і убивця.
«Весь світ побачив, що путін – це паперовий тигр»
– Що може зупинити путіна?
– Мусите домагатися, щоб отримати більше зброї, танків, ППО... Треба здійснювати контрнаступ, щоб вони боялися і втікали. Тільки в такий спосіб можна путіна відправити на марґінес або усунути від влади. Росіяни не потребуватимуть царя, який програв війну.
Чому я думаю, що він може до Молдови піти? Бо мусить мати якийсь успіх. Україна для нього – то вже поразка. Абсолютна. Весь світ побачив, що путін – це паперовий тигр.
Українці борються надзвичайно добре. Це бачить весь світ і не вірить своїм очам, що так можна оборонятися. Виглядає на те, що вже не поступляться. То один бік медалі, а другий – страх американців не переступити червоної лінії. На мою думку, вони повинні її переступити. Повинні показати путіну, що не бояться його ядерного шантажу. А то він буде використовувати цей шантаж безкінечно.
– Власне! Не тільки росія має ядерну зброю. Її мають і Америка, і Франція, і Британія... Чому не нагадають путіну, що мають чим відповісти?
– Відмінність у тому, що вони зважають на громадську думку, а він – ні.
– Ми вже говорили, як багато для українців роблять поляки, які приймають у себе біженців. А чи достатньо робить польська влада, щоб допомогти Україні? Скажімо, Україна просила дати їй літаки...
– Візьмемо, наприклад, візит Качинського і Моравецького (голова правлячої партії, віце-прем’єр та прем’єр-міністр. – Авт.) до Києва. Дехто каже, що він пов’язаний з виборчою кампанією, щоб сфотографуватися із Зеленським, що це їм додасть популярності. Можливо. Але я завжди волію, щоб хтось зробив щось доброго з поганих мотивів, ніж щось злого з добрих намірів. Добрі наміри начебто мали більшовики...
– Українці мають жаль, що НАТО не закриває небо...
– Я нещодавно підписав колективного листа, який мені надіслали зі Львова, з проханням до міжнародної спільноти закрити небо над Україною. Щиро кажучи, це радше жест моральний, що ми підтримуємо боротьбу України. Як це зробити технічно? Поняття не маю, бо я не розуміюся на війні.
«Путін мстить російськомовним містам, бо вважає їх зрадниками»
– Поляки бояться, що путін може атакувати Польщу?
– Якщо почне піднімати голову путінська п’ята колона, то будуть такі аргументи: для чого нам ця Європа, це є спільнота геїв і наркоманів. Це буде мова московських тролів.
– А зараз вони мовчать?
– Зараз ніхто не наважується таке говорити, бо боїться бути злінчованим. Але це не означає, що за два тижні чи за два місяці таке не може статися.
– Як думаєте, чому путін так нещадно бомбардує російськомовні міста – Харків і Маріуполь, Суми?
– Тут можна шукати дві відповіді – раціональну або психологічну. Раціональна – що він хоче мати коридор до Криму. Є і психологічна. Путін грюкає кулаком по столу і каже: «Що відбувається? Адже вони – росіяни, а не якісь укри». Він їх вважає зрадниками.
– У його розумінні вони зрадили «русскій мір». Він прийшов їх «звільняти», а вони не раді.
– “Прєдатєлі родіни”. За його логікою, днр і лнр мають право мати власну державу, а Україна не має такого права... Напад путіна на Україну – це остаточний підсумок Другої світової війни. Росіяни кажуть: «Ми перемогли Гітлера!». Насправді Гітлер переміг їх, він увійшов у їхню свідомість.
Зараз той момент, коли починається нова історія. І та нова історія спричинить, що нікому не спаде на думку ставити під сумнів цілковито суверенну суть України. За ці три тижні Україна довела і світові, і собі, ким є, чого прагне, де її майбутнє. У цьому сенсі путін уже програв. Я путіну бажаю якнайгіршого. Повинен бути похований по-християнськи: перед тим, як його повісять, має висповідатися.