Передплата 2025 «Добре здоров’я»

«Поки не буде треку, нелегальні гонки триватимуть…»

Чому влада не припиняє екстремальних автоперегонів?

Про те, що під Львовом організовують нелегальні автомобільні перегони, відомо давно. Село Раковець — 17 кілометрів від міста, тут на трасі ганяють любителі швидкої їзди. Не менш популярне місце — львівська вулиця Північна (Територіальний сервісний центр МВС, колишній МРЕВ). Чому влада не може розібратися з нелегальними гонками? Адже це ризик не лише для самих водіїв-екстремалів, а й для інших учасників дорожнього руху!

Звернути увагу на цю тему мене підштовхнула загибель 27-річного львів’янина Юрія Новака, який по­трапив у нічну ДТП біля Раковця на тю­нингованому «Деу Сенс». За кермом переробленої автівки був 40-річний зна­йомий Юри, Дмитро з Франківщини. Він також загинув. У Львові Юру Новака зна­ли як організатора автомобільних пере­гонів. Організовував він ці перегони з… 14 років.

Читайте також: «Водій протаранив відбійник, потім машина декілька разів перевернулася…«

Близький товариш Юри, Назар До­рош, розповів журналістці «ВЗ», що у ту ніч, коли загинув Юра, перегонів не було. Автомобілісти зібралися на закриття се­зону — поспілкуватися, випити кави. «Во­дій машини, у якій Юра загинув, вирішив випробувати своє авто. Потужність цієї машини, як мені розповіли, близько 600 кінських сил. Це шалена потужність, таку мають гіперкари — «Ламборджіні», «Бу­ґатті», — пояснив Назар Дорош. — Юра ні­коли не був учасником перегонів, лише організатором. Був на дорозі обереж­ним. У той вечір Юру попросили зняти ві­део з машини і подивитись, яка різниця у прирості потужності. Сидів на передньо­му пасажирському сидінні й знімав, як зліва від нього буде їхати «Ауді».

— Юра звертався через знайомих до депутатів, готував з однодумцями пети­ції з проханням виділити земельну ділян­ку біля «Арени Львів» — під будівництво спеціального треку, — каже Назар Дорош. — Там є вільні площі. Хотів залучити інвес­торів до цієї справи. Але владі це, схоже, невигідно… Так виглядає, що зараз біля Раковця буде затишшя, але навесні авто­мобільні перегони відновляться. Бо аль­тернативи немає. Хоча я би хотів, щоб там ніхто більше не ганяв. Після загибелі Юри та Дмитра це місце втратило свою значущість. А сама траса небезпечна.

— А як поліція реагувала на такі гон­ки? Чи хтось на цьому заробляв?

— Перегони там відбувались роками. Жодних інцидентів не було. Широкі до­роги, ідеально рівне покриття, є місце і машини припаркувати, і де людям сто­яти. Усі знали: якщо перегони органі­зовує Юра, все буде окей. Поліція роз­ганяла учасників, якщо хтось інший був організатором. Місце для перегонів було огороджене спеціальною стрічкою. Юра ставив контейнери для сміття. Домов­лявся з заправкою. Робив це для того, щоб водії містом не ганяли й не розбива­лися. Щоб могли виїхати на трасу, так би мовити, зняти напругу… Це було масш­табне дійство, приїжджало 500−1000 ма­шин. Грошей за участь у гонках ніхто не брав. Все було заради спортивного ін­тересу.

— Скільки у Львові таких організа­торів перегонів?

— Їх перерахувати неможливо, вони щодня з’являються. Це люди, які хочуть якось виділитися. Але ніхто масштабні­ших перегонів, ніж Юра, ніколи не органі­зовував. Дехто намагається «косити» під нього. Але це так: вузенька сільська до­рога, третя година ночі, кілька разів заї­хали, зупинилися, роз’їхалися…

— Ви казали, що траса біля Раков­ця найбільш пристосована для пере­гонів. Та, схоже, місце, де загинули Юра і Дмитро, було небезпечним…

— Є версія, що машина виїхала з по­вороту, і Дмитро почав гальмувати. Інша версія — вони рухались за машиною в їх­ній смузі, і щоб не було зіткнення, тре­ба було екстрено загальмувати. Двигун «Деу» був перероблений і дуже потуж­ний. Коли переробляєш двигун, одразу треба думати про гальма. Коли ти пере­робляєш гальма, маєш думати про гуму. Коли у тебе потужність двигуна досягає тієї чи іншої межі, то треба думати про безпеку. А це — професійні ремені без­пеки, каркас безпеки. Там цього не було. Це була машина «вихідного дня». Так, ро­зігнатися, «газонути», і все — поставити в гараж. Автівка місяцями там стояла. Про це розповіла дружина Дмитра. У повсяк­денному житті він їздив іншою машиною.

— А ще біля МРЕВ організовують нелегальні перегони (вулиці Д. Апос­тола, Північна). Наскільки це місце небезпечне?

— Це місце не пристосоване для швид­ких перегонів! Там на певній ділянці до­роги більш-менш хороше покриття, але коли треба вже гальмувати, горбиста до­рога… Там не поганяєш! Може занести — і все. Є ще одне місце — село Жирівка (не­подалік Солонки). Але там вузька траса, дерева з обох боків. Небезпечно. Швид­кості не набереш. Уночі може їхати назу­стріч машина зі села. Один водій не встиг­не зрозуміти, що відбувається. Інший не зорієнтується, що сталося. Лоб у лоб…

Гляньте, скільки у цій майстерні спорт­карів (розмовляємо з Назаром в авто­майстерні. — Авт.). Попит на автогонки завжди був і буде! Ще на початку 2000-х років на «Жигулях» ганяли. Автомобіліст завжди хоче випробувати, що його ма­шина може. І цей азарт — хто кого обже­не, завжди існуватиме.

— Напевно, так водії знімають стрес…

— Я, наприклад, не ганяю. Мені це не­цікаво. Я за містом живу, можу до 130 «притупити». Десь когось обігнати. У кожного свій спортивний інтерес. Хтось їде в болото свою машину випробовува­ти. Інші пробують машину в занос кину­ти, займаються дрифтом. Власники кру­тих «Камаро» або нових «Ауді» можуть їхати і понад 300 км за годину… Допоки не буде треку, нелегальні гонки тривати­муть. У Києві теж є купа нелегальних пе­регонів, але свідомі люди можуть поїхати на автодром «Чайка», заплатити і поганя­ти. В Одесі, за містом, проводять заїзди з дрифту. Там відведено місце для таких автомобільних розваг.

Коментар для «ВЗ»

Катерина Рибій, речниця Патрульної поліції у Львівській області

— Коли отримуємо повідомлення про таку ситуацію, приїжджаємо на місце події. Проводимо профілактич­ні бесіди, молоді люди все розуміють і роз’їжджаються. Не даємо можли­вості продовжувати такі гонки.

— Як часто такі нелегальні пере­гони організовують?

— Час від часу… Раз-два рази на мі­сяць чую про таке. Буває, з’являється інформація, що вони в одному міс­ці, а вони у той час в іншому. Ми зна­ємо, як їх знайти. Проводимо ро­боту (адмінпротоколів патрульні не складають, бо коли приїжджають, усі автомобілісти просто стоять. Тому обмежуються профілактични­ми бесідами. Авт.). Кажемо, якщо не будуть виконувати вказівки полі­цейських, будемо їх затримувати і доставляти у відділ поліції. Усе завер­шується зазвичай мирно, тихо. Ніхто не свариться.

— Такі екстремальні гонки на трасах тривають роками, і, схоже, усі закривають на це очі…

— Не закриваємо на це очі. Моніто­римо соцмережі. Коли бачимо пові­домлення про перегони, стараємося реагувати. Виїжджаємо, припиняє­мо ці гонки. Пояснюємо, що вони на­ражають на небезпеку всіх учасників дорожнього руху.